Шукаю "бліх"?

Шкода, що я не бачив Вашого коментарю раніше, шанвна Зоряно.
Я оце саме зараз займаюсь видаленням свого творчого дорбку зі сторінок цього дивного (чудового) електронного видання.
Воно не для мене, як мені здалось.
Причин є дві чи три, які можуть вміститись в одну, не всім авторам зрозуміу.
Ніхто не збирається боротись за місте під сонцем з тих авторів, до яких належу я. Ось я його и вивільняю.
Перша декада вересня року 2008-ого. Ого.
Дід Сашко ірпіньський як читач і Олесь як автор.
На все добре.

© Олесь, 06-09-2008

P.S. Я гадала, що підпис тут долучається автоматично.
Зоряна Замкова.

© Зоряна Замкова, 15-05-2008

Мене подобається, пане Олесю, та загадкова недомовленість в останньому рядку. Ніби й крапка - а ніби ще дослухаєтесь до музики, яка відбиває гармонію світу й душі.

© Зоряна Замкова, 15-05-2008

Віртуальний могорич -
все-одно що ноша (ой, шати!) з пліч!
Будьмо! М.Ц.

© анонім, 14-05-2008

"Шати" звучать краще. З Вас могорич. Олесь.

© анонім, 14-05-2008

Пане Олесе! Тому я й запитував - що ж за шати мав на увазі автор: чи небесні, чи зелені шати лісів, чи снігові шати гір. Ви мені подали просто неоціненну підказку. В одному із сонетів я вжив рядок (сонет уже опублікований): "і шапка неба на чолом планети", а от "і шати неба над чолом планети" звучить краще. Хоча це слово знав, звичайно, і вживав. Не вважайте за саморекламу - мій вінок сонетів "Ключ-трава" розпочинається рядком: "В полоні хащ, в ошатті темноти..." Будьмо самокритичними! М.Ц.

© Микола Цибенко, 14-05-2008

Щиро дякую, пане Миколо.
Доброго Вам здоров'ячка на довгі щасливі роки. Я завжди в захваті від Ваших рецензій та відгуків. Ото вже вмієте - так вмієте :)
Стосовно "їх-ім". Спочатку була інша рима, а потім - наступна, кінечна, актуальна, дієва, а відмінок залишився тим, ким був. Ваша допомога була своєчасною, але мене службова година носила, а оце тільки присів біля свого ПК обідати. Апетит нормальний :)
Зараз ми побачимо, що тлумачний словник пише трохи про шати. Ага -
ШАТИ, шат, мн. (рідко одн. шата, -и, ж.), поет., ритор. 1. Багате, розкішне святкове вбрання. // Одяг взагалі чи одяг певного призначення. 2. Те, що прикрашає, огортає собою когось, щось (про листя, сніг і т. ін.). 3. церк. Те саме, що риза 1. 4. церк. Те саме, що оклад 4.
Мені подобаються ті шати. І в небі, і під ним. Хто був в горах або в них кілька років жив, той про них не забуде.
А вірш, як Ви вірно зрозуміли, не без елементів гумору.
До наступних зустрічей, пане Миколо.
Шануймося. Олесь.

© Олесь, 14-05-2008