Дякую, Просто Ельфе! Згодна з критикою. Спробую щось зробити. А вірш написаний давненько вже. Я дуже швидко пишу, а потім не люблю щось міняти. Треба покінчити з цією звичкою...
© Наталя Вельможко, 13-05-2008 |
"Собор завмер, по темній площі
Гуляє привид Воронцова,
Замовк фонтан, а ніжний дощик
Весь час шепоче дивне слово."
Українською мовою не дуже гарно звучить така фраза як гуляти на чомусь, а частіше на Україні гулять чи ходять чимось - площею, сквером.
Шкода втрачати вдалу риму "площі-дощик". Факт. Тоді, може, якось інакше вибудувати фразу з цією самою площею? Якщо це Одеса, то це парк на Соборці, а зовсім не площа. Або площа, але в геометричному розумінні.
"Здається, «Тихше, тихше, тихше».
А я сміюсь, кружляю з небом,
— Це місяць під водою дише?
Ось бульбашка з туманом, треба"
Про риму "неба-треба" вже можна було б не згадувати, але вірші з нею не мають майбутнього.
"Її спіймати, та сховався
Володар ночі у хмарині.
Собор прокинувся й озвався
Рожевим дзвоном з верховини".
"Сховався-озвався"... Сильна рима, міцна, але простенька дуже.
Про верховину вже писалося. Мені пригадалась західна частина України.
Собор, невеличка площа у парку біля нього, вулиці Садова, Дерибасівська та Преображенська... Дивні місця, а віршик такий маленький, замальовочка якась. Може, він мав би бути більшим?
Але це моя особиста думка. Творчих успіхів, Наталіє.
Просто ельф.
© анонім, 12-05-2008 |
Точно не б`є! Виходить, наче Воронцов не б`є фонтан, смішно. Треба додати, що зі сходом сонця- коли все прокидається- і дзвони рожеві, і звуки їх(для мене) рожеві. А з верховини - десь з висоти. Дуже вдячна за допомогу! Буду працювать.
© Наталя Вельможко, 12-05-2008 |
