Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2566
Творів: 46621
Рецензій: 90928

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Вйо на возатус!

(Рецензія на твір: Сьогодні знов на мене дивляться так, автор: Максим Горбатенко)

© Yephrem Patsyukevitch, 05-05-2008

"Давайте міркувати за ланцюжком", як казав був Леонід Макарович, Джордж Вашінґтон нашого терену.

Дівчата вірші "народжують" (за відгуками авторок на критику). Зайве пояснювати вади, бо це кумедія - що чоловік знає про роди? Але дівчата уважні до слів і всотують основи техніки мимоволі, тому вже з початку пишуть краще за хлопців. Твори складають біологічний цикл. Чим далі, тим, ймовірно, буде цікавіше. А поки що, коли критик помічає вади тексту, реакція подібна, якби лікар пропонував майбутній мамі допомогу, а вона - "що ви мені кажете, воно й саме вискочить"...

Найдошкульніше, мабуть, що можна докинути аутору - незнання теми. Не тільки з точки зору штуки, але й життя - як мене стомила повінь "стішкофф пра любофь", де нема ні віршів, ні кохання... Який, драбе, інтерес мені становить текст того (а тим більше - тої), хто про любов хіба у книжках читало?
З іншого боку, ліпше б вони дітей родили. Слова ще й - сурогат невдячний. Слова - в порівнянні з дитиною) - не тільки пласкі, холодні та мертві, вони ще висмоктують живий час.

Хлопці, на відміну, вірші будують, у них граються, чи ними б'ють. Це більш свідоме (як і засвоєння техніки), тому попервах якщо погано - то дуже погано. Але пояснення помилкок, (буває) саме тому діє.
З аналогії бійки: ви машете кулаками абикуди. Удар не фокусований. Тому мимо. Якщо вірш - це шпага, тонким лезом колють (а не рубають як сокирою, попри абсурдні "дуелі" в кіно).
З аналогії гри: зайшов колись у шаховий клуб, аби сівши, отримувати в матрикул зачот з фізкультури. Є2-є4 знаючи. Тут шкет років 10-ти і взув мене, позіхаючи. Мда... Якщо вірші це шахи, в них теж є дебютні схеми (вже написане), вдалі прийомикомбінації та зв'язна стратегія гри. Ви, пане Максиме, (мені здається з тексту) вже знаєте базові ходи... Ану, знайдіть-но "штучки", яких я ще не бачив!

Знову ж кажу: головний принцип нововіденської школи - "уникати банального". Написав - перечитав - перевірив - замінив пласке шишкуватим, а кругле рогатим. Знову ж цитую: "наше завдання - покращувати", хай не до шедевра, але щоб зроблену роботу було видно, а не тяп-ляп. То баришні стішкі іншим місцем пишуть, а чоловіка прикрашає розум.

"Таланту до віршування в мене, здається, немає", кажете? Ви не знаєте, я не знаю. Поезія - це не талант. Поезія - це машина логіки, вивільнена від істиннохибних зв'язків; створена, аби спричиняти розумовечуттєве коротке замикання. Шок. Як у голові макітриться, коли ступиш на вимкнений ескалатор. Ви ще тільки фігури розставили, а вже кажете "щось, мені здається, немає хисту"... Я не знаю, і ви не знаєте, поки що гри нема. Ви заграйте спершу, тоді...

З загальниками всьо, тепер по тексту.
- Це (певно малося на увазі) верлібр. Вільний вірш. Вірш у прозі. Квінтесенція поезії. Ніяких вериг і рамок - ні метричної хвилі "куда ідьом ми с п'ятачком", ні рими, ні строфи - яскравий образний вибух і чуттєвий накал.
Картин не бачу, драми нема. "Вони не зрозуміли. Та їх не турбувало... Мені не зрозуміло. Мене й не турбувало." Мене, коли не розумію, турбує. А так усім фіолетово. Зусилля розуму нульове з обох боків, "вони" - на те й "вони", але ауторугерою таке прощати...
- "Існувало- стогнало- турбувало" на кінці рядків - римуються. Якщо - мимоволі (верлібру рими зайві), чому не перекрутити фрази, аби уникнути? Якщо це рими - то дієслівні і в однаковій формі, а це банально. Гірше тільки "рози-морози ". Чи то, рожі...емммм... - морожі? Ні, таки, мабуть, справді морози...

Відступ. Не для вас, пане Максиме, скажу. Хто лепече "а я люблю дієслівні рими, бо в них є... дія" (сліпучий спалах одкровення!), то певно мамка вас ременем мало драла в голоштаному дитинстві "а-та-та, не римуй дієсловами, а-та-та..."
Від "кохаю - бажаю", скажімо, інтриги не виникає. Від цього канудить. Блювати тягне. Якщо спостигло високе почуття - чи обов'язково про нього мимрити базарними словами? Невже воно не варте хоч мізерного зусилля одшліфувати фразу та знайти незаяложене? Все'дно, якби дівчині замість квітів принесли віник. Тьху.

- (Римований) вірш то - тільки рими, так-сяк "пов'язані" "змістом". Рими мають буть далекі за сенсом, тоді - раз - вигулькнуть несподівані образи, і - два - читача чіпляє інтрига "а ну, як вінвона викрутиться?"

- Зв'язка "так, наче" . Заважке. "Так" - зайве. Порівняння - ніяк не екзотика, що ніхто не втямить. Убийте це погане слово! ((:
- Але й тоді лишиться 3 "наче". Нема розмаїття, без варіацій на тему. Ніби(то), наче(б)(то), (не)мов(би), як, схоже, подібно... Тіпа. (:
- Чому вчора - "знов", по правді не вкурив. Тому "знову" - ввижається зайвим. Убийте, прошу, це погане слово!
- "тіло йде, куди й мало". Мало мусило, чи мало небагато? Ви ж тут цього не планували? "Тіло йде". Якщо не "тіло, занурене в рідину", то - моє тіло. Чому, втім, не - "ноги"- йдуть, бо - ноги - ходять, а тіло на них, вроді, їздить. Чому просто "йде" - а не... (гора синонімів). Чому тричі " дивляться" - а не... (вагон синонімів). Чому тричі "існувало" - а не... (купа синонімів). Варіації теми.
Чому просто не "було"?
Чому тричі "розуміти"?.. Тямити, допетрати, шурупати - держіть мене, патку...
- "Я не хочу розуміти" нейтральне, нуль емоцій. "Я" - зайве, бо ясно, що "я"? Не хочу розуміти. Не хочу тямити. Не хочу знать. Знать не хочу їх бажань! Їх забаганок - знать не хочу! В гробу я бачив їх бажання (в білих тапках)! Бажання їхні - ними я підтерся! Я з носа висякався на жадання їхні! Ви п'єте кров мою, бажання ваші - п'явки!

Нуууу, і тому подібне.
Все пішов сорочки прати.

З пошаною,
YeP.

я би хотів, аби цей відгук відобразився на головній сторінці і рецу прочитало якомога більше авторів. мені - дуже.

© Андрій Деревенко, 22-12-2008

мммм.... реца шикарна, але шо вит ам кажете про то, яким місцем баришні пишуть?????
катя луганська.

© анонім (92.112.5.—), 24-07-2008

Блін це блєск: "...Поезія - це машина логіки, вивільнена від істиннохибних зв'язків; створена, аби спричиняти розумовечуттєве коротке замикання. Шок..." Авторе, вам пощастило - така рецензія зобов"язує працювати))) Дякую і від себе теж.

e.coli

© анонім, 05-05-2008

шікарна реца!

© анонім, 05-05-2008

Дякую вам за хорошу критику. Справді хорошу. Буду вчиться. Може, через рік-другий і напишу щось більш-менш достойне. З повагою М.Г.

© анонім, 05-05-2008

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.6311149597168 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …