Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Про кавалок з "кавалкади"

(Рецензія на твір: Едвард, автор: Asja Perfetska)

Треба бути уважнішим. Бо ледве невірно не сприйняв цей твір.
Зараз, після того як роздивився його жанр, вказаний автором, не можу втриматися від похвал, а спочатку ледве не скотився до критики.
Хотілось мені написати, що це – не вірш, а щось безграмотне та суб’єктивне.
Зіграли свою роль ці широкі рейси трамвая, це написання «впринципі» чомусь саме таким чином, ці лапки замість апострофів, віршовий розмір, який на наголос впливає…
Кавалок – ось чим виявився цей вірш в кавалкаді (саме так і означено жанр), мабуть, наступних після серії схвальних відозв. Ось ще і моя. Також – схвальна.
«Руки сильні і б’ються». Нормально. Вони ж сильні.
«Квіти на них проростають». Чим погано? Мозолі, грибок, буває, росте, а це – квіти. Художньо-поетично.
Передчасно проростають. Ось воно що. Так це ж не залежить від комунальних тарифів. Блискучий кавалок умовиводу.
«Сині ліани». У Дніпрі вже такі є, їх чомусь називають водоростями. Сині – на власні очі бачив. Рибам не продихнути, сонцю не пробитись.
«Можна прикинутись лісом». Фантастично. У вірші все можливо.
Дістанусь я-таки кінця.
Існують інші ворота – достеменно відомо. Чудові, кращі за небесні. Сам в них (не весь) бував. Як же там файно…
Кавалок Вам вдався, авторе. Творчих успіхів :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038812160491943 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати