|
|
| Авторів: |
809 |
| Творів: |
12246 |
| Рецензій: |
18858 |
|
|
|
Код:
|
|
 |
|
 |
Так, рецензія і коментарі - різні речі.
В коментах можна давати волю своїм емоцям.
А рецензію слід оформлювати в рамках їй притаманних.
І все таки, я вважаю, має бути по-справедливості - якщо на то є потреба - сипати перцю.
Янка
© анонім, 03-05-2008 |
Арбітрам (а кожен, хто взявся рецензувати - це своєрідний арбітр) бажано б забути про суб'єктивність. Ось тут, у коментарях - будь-ласка. Різницю відчуваєте? Мабуть, що так.
РЕЦЕНЗІЯ, -ї, ж. Стаття, що аналізує та оцінює який-небудь твір, спектакль, концерт і т. ін. // Критичний розбір твору, праці з метою рекомендації їх до друку, захисту і такого іншого.
Бажаю Вам творчих успіхів, Яно. Видатне у Вас прізвище.
© анонім, 03-05-2008 |
Раціональні зерна в критиці є, одного не можу сприйняти - якщо людина пробує, то треба їй допомагати, а не лаяти. Пані Ірино, кому-кому, а Вам слід би більш толерантно ставитися до авторів...
Щодо самого вірша. Сподобався, а, спираючись на враження від інших, то скажу, що хронологічно прогрес є, тому підстав для лайки зовсім не бачу.
Олександр Наталенко.
© Олександр Наталенко, 03-05-2008 |
Слухай, Маріє, а що ти заладила??? То й що, що тобі було 14 років, коли ти написала цей вірш? Мені, до речі, зараз 14, але так не виставляю свій вік на показ. Якщо людина гарно пише, то яка різниця скільки їй років? Намагаєшся одержати ще одну похвалу за те, що вірш написаний, коли ти була ще не зовсім доросла, чи що?
Тепер щодо вірша. З авторкою рецензії погоджуюсь, бо вона, на мою думку, написала правду, і це найголовніше. Тішити автора неправдою не можна, щоб не розбещувати. З Олесем не погоджуюся. Він написав стільки реплік, але вони для мене здалися зайвими, тому що він так і не зміг довести свою думку, а натомість, понаписував тут твори. Якщо чесно, то одне що йому вдалося - це мене спантеличити. Дякую за увагу:)
І.В
© анонім, 03-05-2008 |
До Олеся.
Не можу не погодитися з Вашими словами. Захвалювання то зле, і жорсткі "нальоти" то недобре.
Але існує така штука як суб'єктивне судження. Ніхто ніколи не зможе об'єктивно щось оцінити. Особисті вподобання, настрій, погода - що завгодно може стати чинником того чи іншого відгуку.
Та якщо відкинути всі нюанси - по творові можна визначити вдалий він чи нікудишній.
І якщо читачеві він припав до серця, то чому ж не написати позитивний відгук? Якщо це буде явне залещування, існують інші читачі, які про це напишуть нижче. Те ж саме й з негативними враженнями. Не бачу сенсу згладжування різкої критики, якщо вона доречна.
Янка Шамо
© анонім, 03-05-2008 |
Чому не варто писати жорсткі рецензії, коли вони доречні?
Відповідаю - тому що бажано уникати безапеляційності. Завжди ж існує можливість знайти форму викладення своєї думки, щоб та не образила автора. Мені здається, що так.
Подібну відповідь я хотів би адресувати також і тим, хто пише занадто схвальні рецензії на посерередні і зовсім не поетичні віршовані твори.
Чому це я тут з"явився зі своїми зауваженнями та пропозиціями? Це я вже сам запитую і сам відповідаю.
Так вийшло, це по-перше :) Контамінація якась.
По-друге. Мені дуже б хотілося написати деяким рецензентам (ні, не Вам, скоріше за все), які сьогодні захвалювали чийсь там вірш, в якому руки проростають якимось гіллям, а герой вірша начебто не дерево. Але ким би я виглядав як коментатор? Люди хвалять, а я - сварю. Звісно, сказати тепле слово приємніше, хоча не всім і не завжди чомусь легше. Ось я його і промовив. А над цим віршем слід попрацювати. Я ж дав деякі поради. Хіба мій коментар не є продуктивним? Є.
Нахвалюючи явно невдалі вірші за тієї причини, що в них щось блиснуло, ми робимо зле авторові - ми йому замилюємо очі, і не виключено, що він своїми віршами ще вибереться на голову своїм читачам. Тоді йому буде нелегко від реальних рецензій. А хто в цьому буде винним? Добрі та лагідні рецензенти.
Але-таки мені крутить піти до того вірша. Мабуть, піду. "Едвардом" він зветься.
Тому я не вважаю, nfmnk, Вашу рецензію зайвою - боже, збав, але вона є пристрастною. Не бажано писати, що робить або не робить автор. Уявіть, що його нема - і розкривайте технічну та художню сторону твору.
БАЖАЮ УСПІХІВ УСІМ.
Я намагався не нав"язувати своєї думки.
Щиро Олесь.
© анонім, 03-05-2008 |
Все одно, усім вдячна за рецензії. Дуже приємно, що хтось взагалі прочитав вірша. Вік живи - вік вчись. (особливо, коли ти написала поезію у 14 років). Окреме "ДЯКУЮ" Олесю.
© Марія Щедріна, 03-05-2008 |
А чому не варто писати жорсткі рецензії, якщо вони доречні?
І як на мене, ця рецензія геть не жорстка, а доволі толерантна й обґрунтована.
З приводу вірша. Таки кульгава рима, хоч це й не головне. Якщо у вірші є ритм і він добре емоційно насичений, то формовим недолікам увага приділяється в останню чергу. А коли сухі віршовані рядки важко назвати поезією, то мимоволі коле очі побудова, русизми і таке інше.
В конкретному творі не сподобались деякі орфографічні помилки.
© анонім, 02-05-2008 |
Спробую заступитись за автора вірша.
1. Справа в тому, що нас (діточок минулого) привчали до простеньких віршів - мовляв, дитині легше їх розуміти. В школі привчали також не до дуже складних віршів. Наприклад, я вивчаючи вірші напам"ять (бо цього потребувала шкільна програма), твердо усвідомив, щодієслівні рими - "це саме те". Хоча це не так. Спробуйте пригадати самі, як там квилила Ярославна на брамі та як кувала зозуля дієслівними римами. Через 10 років школа нас випустила в білий світ. Безліч людей і досі не знають фундаментальних основ віршування, бо їм сказали, що є Пушкін, є Лєрмонтов, Шевченко, Рильський, Сосюра і т.д. Чого ми хочемо від цих випусників зараз?
2. Я вважаю вірш Марії не поганим, а з деякими кострубатостями. Рими не досить вдалі. Ритмограму якщо складно відчувати, то треба протягом кількох десятків чи одиниць віршів писати на папері. Стопа складається з кількох складів, з яких один є наголошеним. Він позначається вертикальним значечком, а склад без наголосу - дефісиком. Зараз Вашого вірша, шановна Маріє, перед очима в мене нема - бо я ж пишу відгук, але я пам"ятаю, що певні негаразди він має.
3. На сайті є вірші більш недосконалого вигляду - а їх так суворо не судять. Таких віршів дуже багато.
Шановна Маріє, віршуйте, знайомлячись в Інтернеті з потрібною інформацією, якщо її Вам не вистачає.
Сьогодні, мабуть, день такий.
Мені, наприклад, перепало за русизми, яких не було в вірші, за сонети, в яких я маю тяму, ще там за щось. Такий, мабуть, день.
Буду радий допомогти, якщо матиму час. Звертайтесь.
Щиро, Олесь. Такий в мне нік - Олесь. Одним словом.
P.S. Я б не радив писати такі жорсткі рецензії.
© Олесь, 02-05-2008 |
|
|
|
|