ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 720
Творів: 10809
Рецензій: 16413

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Вербна неділя, автор: Олесь)

© , 01-05-2008
Мене глибоко вразив ваш вірш, ця послідовність викладу думок....А яке чудове порівняння - Неначе нескорена віком бабуся,
Плакуча верба біля церкви стоїть.
Проте не можу погодитись з цим-
Вербу хтось ламати прохає хіба?
Ламати її дійсно ніхто не прохає, проте варто зрозуміти, що коли ми святимо вербу - віддаєму шану Ісусові, якого колись віряни вітали пальмовими гілками. Думаю, вам не варто нагадувати, що пальми в поірно континентальній українській державі не ростуть, тож верба - це образ тих гілочок пальми.

Обвинувачуваному можна останнє слово перед стратою мовити? Мабуть, так :)
Про те ж вірш і пишеться, що ламати не треба. Бузок на днях трощити почнуть, бо декому приємно, як той пахне 1,5 - 2 години в кімнаті. Хай би собі відцвів на вулиці, а потім би і обрізали, щоб через рік нові гілки з'явились.
Дитина у спітнілій долоні кульбабки носить, а матуся радіє, поки до під'їзда не підійшли, а потім каже: "Викинь, доню, кака".
До церкви хто і що тільки не тягнув того дня... Яка там ще верба - абрикосові, яблуневі чи які там ще від плодових дерев... Жасміновий цвіт в т.ч. Липа ще не цвіла, слава богу.
Сказати, що я вже дуже так переймаюсь цими гілочками, коли майже 100% африканців їжі людської не мають, а у в'язницях туберкульозом не хворіють тільки особи з постійного складу (начальник та його команда наглядачів) - так начебто ні. Не дуже. Маївка сьогоднішня вилилась у масове поїдання м'яса великої рогатої худоби, яке смажилось у тому лісі, де перші комунарі прокламації одне одному читали. Наскільки мені відомо, тоді про шашлики та про речі одноразового використання ніхто і гадки не мав. На півміліметра айсберги нижчими стали, ведмеді лісові у сплячку у цьому році не всі залягли... Скільки ж проблем, матінко рідна.
А автору (мені) оці гілочки спокою не дають.
Дякую всім за участь у обговоренні надважливого питання, а пані Ноеллі - особлива подяка.
Не ховали б Ви своє ім"я, автор рецензії. Бо не знаю, з ким це ми так приємно поспілкувались :)) Щасти і Вам.
Щиро Олесь.

© анонім, 02-05-2008

Панове!

Вірш добрий та щемливий, але... вербу треба різати, щоб вона кустилася. Її зазвичай навіть у містах обов’язково стрижуть навесні та восени. Одним словом, вербі воно на користь.

Noelle Daath

© анонім, 02-05-2008

  Додати свій відгук
 
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0102708339691 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif