

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	809
Творів:	12242
Рецензій:	18848

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Яке полотно?

(Рецензія на твір: Полотно, автор: Roksolana)

Думаючи, що Ви, пані Лано, проігноруєте моє запитання про мову, я підготував рецензію і зараз, нижче, подам її так, як вона написана. Адже в ній нічого образливого немає. В кінці я допишу нові думки (з врахуванням відповіді).
Яке полотно?
Я, пані Лано, запитуючи про мову Вашого думання, хотів упевнитися, що Ви думаєте не так, як я. Якщо не відповіли (очікували, мабуть, якусь каверзу), то я зрозумів, що Ви думаєте мовою, а я думаю – малюнками. Наче в кіно, чи телевізорі… приблизно так, бо не все ж можна «намалювати», от візьмемо Ваш вираз із другого рядка «…Все реально чесне…» мені важко «намалювати» в голові. Хоча вже «зайшов» до Вашої спальні, в якій висить чорно-біле полотно, це, певно, графіка (чорно-біла зебра не може бути святинею). З подальшого тексту узнаю, що полотно чоловік ПИСАВ, отже, писав олійними фарбами чорно-біле полотно? Рядки Вашого вірша насичені найрізноманітнішими тропами. Якщо ці тропи порівняти з квітами, то Ви їх нарвали цілий оберемок, жужмом поклали – складайте букет самі. Мені рядки вірша важко читати, хоча видно Вашу обізнаність і ерудованість, проте нанизувати словесні знахідки в щось логічно осмислене дуже важко. Здоровий глузд говорить, наприклад, після слів «Здохніть телефони!» - чому треба так жорстоко поводитися, адже їх можна просто відключити на інтимний період, але тоді з вірша зникне експресія, яку Ви демонструєте. Нехай вони здохнуть, вороги наші, а ми давайте для друзів, для рідних, для коханих будемо складати чудові букети симпатичних віршів. Компонуючи їх все-таки за певними правилами, хоча б так, як одягається більшість наших жінок – привабливо і зі смаком.
P.S. Можу додати, що я не вмію малювати (рукою), а в уяві - скільки завгодно. Тому мені легко писати казки, видав три книги казок (власним коштом), казку "Півень Пінь" (частину казки) розмістив в ГАК - один відгук. Мені легко писати сценарії ( в дитячій студії за цими сценаріями діти вчаться робити мультики). Але попереджаю Вас, пані Лано, вірогідність того, що Ваші ідеї втіляться в життя - майже нульова. Це говорить мій досвід. Тому бажаю Вам перебороти всі труднощі! До мети!
Шукаймо істину разом!

Вибачте, нарешті зрозуміла, треба -пані Жан. Тим більш інтригує. Не ображайтесь. Все буде добре.
Roksolana

Миколо, все ви так сказали. Ви - дипломат! Та я Жана тільки за те полюбила, що примусив мене виправити недоліки. І дуже Вам обом вдячна. І щастя повне серце.))) А з полотном просто. Писане маслом. Чоловік -чорнявий. Жінка - білява. А все інше просто кіно...
Шануймося.
Roksolana

Вибачте, треба - пані Жан! Я теж узнав, як треба редагувати, за що дякую. Але ж відгук, мабуть, неможливо відредагувати? М.Ц.

Пані Лано! Пане Жане! Давайте домовимося не сваритися. Хоча світова історія знає багато прикладів, коли талановиті люди сварилися не на жарт. Але ж ми ще не довели, що рівень нашої майстерності заслуговує на світову сварку. Подивіться мою рецензію на вірш [бо] Vasyl R і допоможіть встановити істину - чи знаєте про таку систему віршування, з лініями (чорно-білими чи кольоровими). Просто, дохідливо і оригінально. А пані Лана ще порадує нас високохудожніми творами, якщо САМА цього СПРАВДІ захоче. Відкинувши образи (якщо вони є), творіть, подивіться на свої чернетки - якщо вони не чорні від варіантів, то Ви ще недостатньо над ними попрацювали. А Вашим тропам можна по-доброму позаздрити - несподівані і оригінальні, але їхній рух - броунівський (вчили фізику?). Увесь світ любити легко, полюбіть оточуючих і ми Вас зрозуміємо, і закриємо очі на якісь недоліки (в кого їх немає). Якщо я висловив банальності - вибачте, бо повчати не хотілося. Шануймося! М.Ц.

Roksolana

Шановний, Миколо! Я вдячна Вам. І за рецензію і за прерогативу відкривати цікаве. Все буде, як задумано... Забагато часу витратила на Жана... Але хочу запевнити і його і Вас - дуже приємно помилятися.
Сама собі думаю, читаючи Жана, що колодязь фантазії ( моєї звісно) б"є через вінця. Бо бач ,Шановний читач, ВСЕ приймає за чисту монету.
Жане, Миколо!
"Але шепоче ангел мій на вушко –
Повчальні і біблейські постулати -
Любити ворога, неначе рідну матір!
Терпіти і усе живе прощати!

І я іду до сонця, мов на прощу!
Вам усмішку дарую винувату…
І вітер коси квітнем у весні полоще!
Це Ной допомагає воскресати…

Візьміть мою любов, візьміть , хоч пучку,
Повірте, Я не зчерствіла в сухар…
Ізнов моя душа стрибне пантерою з під ручки
І підморгне незвично ойлатар…"
Я люблю ВАС. Щасливих свят!

Ой, пане Миколо, Ви звісно вибачте мені, що залажу у чужий діалог, але ніяк не можу стриматися, у нас із панянкою Роксоланою свої рахунки.
З власного досвіду можу дати вам тільки одну пораду - якщо хочете покритикувати цього автора - то краще сплюнте через ліве плече і забудьте про те, що хотіли. А то станете об єктом ненависті для її сина, чоловіка, домашньої працівниці і, коли підросте, дочки. І ще цілком можливо, що Ваш "Півень Пінь" буде порекламований дуже дотепно, із виставленням Вас ворогом всього чесного люду на ГАКу.
З побажаннями Веселих свят.
Жан.

	Додати свій відгук

Згенеровано за 0.0104179382324 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design