

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	809
Творів:	12245
Рецензій:	18858

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Не проси, не тримай, не карай...

(Рецензія на твір: Не проси, не тримай, не засмучуй..., автор: Roksolana)

Жодної рецензії... Не зміг я втриматися, щоб не усміхнутися до такого симпатичного вірша. Якщо автор мені влаштує антипекло за пародію, то я на це заслуговую… Це - дружній шарж...

Не проси, не тримай, не карай…

Не проси, не тримай, не засмучуй…
Я устигла у лід захолоти…
І розгорнутих вій антирай…
Із піщини виплавлює сталь…
Заміжня і заміжня… Прощай…
Roksolana
Тихий плач, навіть сум – не моє,
Я – смола, та що з гір, муміє,
Я налипну на серце твоє,
Потім – заміж… не в твій антирай...

Я холодна, як лід… Це – деталь,
ЗаміжнЯ я, замІхня, на жаль.
Із піску можеш плавити сталь.
Не проси, не тримай, не карай.

Щиро дякую.
З любовью і повагою Roksolana/

От бачите - вмієте коротко і влучно. Якщо у Вас є сестра Талант, то Ви на неї чимось схожі. Як на мій погляд, поверхневий, то поки що одягом. Але це чисто суб'єктивна думка не Метра, а сантиметра. Ви собі ціну знаєте... Успіхів! М.Ц.

Я- смола, та,що з гір муміє...
Ой! Налипла на серце й твоє!
Попроси ж, потримай, попіарь!
Уже пізно ,піщинко, бай- бай..)))
Roksolana/

	Додати свій відгук

Згенеровано за 0.0100259780884 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design