Дякую, Ніко! заворожувати - завжди приємно)
П.М. але насправді з безнадією там трохи інакше було, коли вже розбиратися)))
коли кинуто лисим місяцем - луснули бруківки;
зеленооким був світанок, ба не світанок навіть, а таємничий Ти (бо "ступав світанок зеленооким Тобою" - це спроба непомітно опуститися до тривіяльного "Ти - моє сонце ясне" ;))
а безнадія відсиріла, бо світанок, а значить росяно. А, може, зовсім з іншої причини...
Втім, ще раз дякую.
Оля Л.
© анонім, 01-04-2008 |
