[ Без назви ]

ото "ю" - то чісто случайно)))))))))

© Жан, 29-03-2008

Тоді пишіть про метеликів і свиней, ви ж зможете!
Має вийти перфектно.
То просто дружня порада
Жю.

© Жан, 29-03-2008

А все ж звернув я увагу, хоча Ви прохали про протилежне :)
Тепер я Вас прошу - не звертайте уваги вже Ви на те, на що звернули. Якось воно буде.
Той хлопчина колись був на одному сайті, де спілкування велось поетичною мовою. Але що то була за мова... Автори квапились, поспішали, і це давалось взнаки.
Краще не згадувати ті т.з. "поезії". Дитинство моє босоноге краще б :)
Тому легше відповідати коментарями, які виглядають листуванням двох стовідсотково незнайомих осіб. Ось той хлопчина і відповів. Зараз він працює над новим твором, який вже давно чекає на свою появу, бо думка про метелика існувала раніше, а Ви про неї нагадали :)
Я вже був на Вашій сторінці, але мені не вистачає знань про верлібр крім тих, що я маю. Треба підвищувати свій культурний рівень. А тут ще вірш про метелика проситься... Що робити? Ще й господа (тихе обійстя, хата, город, кури, свині, рослинність на підвіконні) уваги потребує... Ото біда та радість...

© анонім, 29-03-2008

Олесю, Ви мене лякаєте, шо за настрої...)))
Все, тепер Ви просто зобов язані написати вірша про мелелики, квіточки і любов.)))))))))))
Ж.

© анонім, 29-03-2008

Сумна історія, скажу я Вам. До чого ж сумна...
Дякую Вам за рецензію та пояснюю причину непорозуміння, що призвела до такої реакції, туги страшенної...
Хлопець той дістав-таки віночок - ой, дістав же, ой, дістав... Не втонув, ой же ж не впав на дно... Коливається.... Життя - це така складна штука, хто б тільки знав...
Ще принесе. Якось воно все буде.
Річка стрімка... Як без ласт пручатись? Яка не є, а підтримка.
Олесь.

© анонім, 29-03-2008