Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Початок ядерного апокаліпсису

(Рецензія на твір: Приречені, автор: Юля Смаль)

Мені сподобалося, хоча, здається, що ідея занадто втиснута у рамки оповідання. Вона прагне більшого простору:)

Мені теж хотілось б побільше дізнатися про той диво-препарат. Хоч трішечки. І дуже сподобався епізод із посинінням білків.

Зауважив таке:
”Я їхала тихо, щоб не дуже шуміти мотором, так, щоб не дуже різало вуха його деренчання.” – швидше гудіння, бо деренчати - видавати уривчасті дрижачі звуки
”У вибусі” – під час вибуху
”Прийде їх кілька тисяч, це не багато, кілька діб протягнемо, а там побачимо.” – виглядає занадто легковажно, а це не схоже на головну героїню
”По тротуару повільно, намагаючись не чіпляти підошвами асфальту йшла бригада робітників.” – лишнє ”намагаючись не чіпляти підошвами асфальту”, бо я не можу це собі уявити
Там в нас – у
Славік з закритими – із
Поштарисі – поштарці
Сонце пекло нещадно. – може світлове випромінювання або ядерне сонце?

І ще. Що Тома робила у тому магазині, адже їй там не місце, вона не покинула місто бо залишилась доглядати бабцю? Може вона не продавщиця, а знайома із якою головна героїня випадково зустрілася у магазині?

Щиро І.С.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.05793309211731 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати