??

Нічо, пане Андрію, ось програємо цього конкурса - можна буде і в приваті поспілкуваться. Бо зараз якось невдобно, як-ніяк суперники... :)

Noelle Daath

© Noelle Daath, 17-03-2008

постійно забуваю підписуватись.

з повагою,
© andriy д.м.

© анонім, 17-03-2008

радий за Вас, Ноель, що про "нєрвнічаніє" більше не йдеться((((:

щойно подумав, що такого розлогого спілкування, як із Вами, більш ні з ким не трапилось. нема потреби казати, що слово "коротко" втратило своє значення майже відразу (;

© анонім, 17-03-2008

Пане Андрію!
Так, звичайно, ви маєте право писати рецензії, - так само я маю право на них відповідати.
Я перечитала ваш "потік свідомості" - ви перечитали мій... і нашо ото так нєрвнічать? :)
Noelle Daath

© Noelle Daath, 14-03-2008

ви мене що, не читаєте??

я про те, що, коли б я Ваш Переклад сприймав на слух, то мої перші асоціяції долеко не ті ж, що і при прочитанні ориґіналу, хоч після Вашого пояснення я звернув увагу на те, що до цього не добачив.

я не нав'язую Вам свою думку (на відміну від Вас) про сприйняття 66го сонету слухачем. не розумію, звідки стільки пафосу? я не чіпаю Вашого авторитету, як читця. коли переклад Вам до вподоби такий - як він є, то хай він таким лишається(:, я спокійний щодо його долі, Ви його навіть не відстоюєте, а нав`язуєте.

а щодо Т Ш-З, то до чого тут він?? моя рецензія на його ПЕРЕКЛАД цілком, до речі, позитивна(:, одна з перших мною написана, і відгук його в тому ж стилі. не розумію, чого Ви вперто його тут згадуєте... так, ніби це якось виправдовує Ваші власні виділені мною прогалини.

зрештою, я не характеризував Вашу роботу, як погану, я висловив свою думку. чого Ви хочете? білого прапора і "єс-єс, Ваш переклад бездоганний!"? чому Ви стали істиною в останній інстанції? бо "трошки займалася декламацією і виступала зі сцени"? я не іронізую, чесно. повний абзац...

от що. як казав Редьярд батькович (Кіплінґ котрий) - і їм не зійтися. ну не хочете Ви миритися із тим, що нема дифірамбу Вашому Перекладові - то й нехай собі буде. дякую за дійсно цікаві елементи, що було намітились у дискусії. шкода, що не було їм продовження.

з повагою,
© andriy д.м.

© Андрій Деревенко, 14-03-2008

НСМД, пане Андрію, обговорення доцільне вже після конкурсу, в окремій темі на форумі.

Щодо декламації – ця умова має виконуватися по дефолту. Бо Шекспір є Шекспір, і навіть якщо цей сонет писався виключно «для себе», все’дно перемогла б професійна звичка – в першу чергу думати про глядача.
А 66 сонет такий, що співчуття тут малувато. Якщо у глядача при слуханні не відбувається катарсису, не хочеться зціпити зуби, не пробиває на сльозу, не хочеться закрити обличчя руками або піти запалити цигарку – все, переклад слабкий.
До речі, пан Задунайський це відчув, того його переклад живий і достатньо емоційний. Так само живий переклад у пана Черкаського, але викликає скоріше відчуття невимовної гіркоти. Я трошки інакше бачу, – не гіркоту, а розпач.
Читаючи зауваження щодо розміру, так і хочеться запитати: «Вам шашечкі ілі єхать?»
Розмір зберегти бажано, але не обов’язково. Майже всі варіанти зі збереженим розміром перепробувано ще до нас. Залишається вправлятися у дещо вільних перекладах або й взагалі переспівах.

Чітко структуровані з початку до кінця вірші, на жаль, відчуваються українцями не дуже задовільно. Якщо не давати пауз, додаткових ритмів, внутрішніх рим, а де-не-де плинного наголосу – вже на третій строфі слухач мимоволі киватиме головою в такт. Знаю, бо я трошки займалася декламацією і виступала зі сцени.

З повагою, Noelle Daath

© Noelle Daath, 14-03-2008

відповідь на зауваження Ноель.

я не бажаю ні з ким гризтися.

я всього лиш так думав. всі мають можливість відповісти, як Ви це зробили. і переконати в чомусь, для прикладу, мене. це ж Академія, майстерня, тут треба говорити з іншими. що ви і зробили в 2-му і решті абзаців.

ви пояснили свої образи. дійсно. я вважаю, що цього не помітив спочатку.

(а втім, тут питання до Вашого зауваження про декламацію - над ними треба класно подумати, аби сприйняти, а це пкередбачає перш за все читання, хоча, в кожного свій асоціятивний ряд...)

про те, що з розміром можуть траплятись різні речі, я писав вчора багато. якщо Вам забув - то повторюсь: мови різняться, довжини слів і ролі частин мови різні, я це прекрасно розумію. буквально перекладати не можна. але СТАРАТИСЬ - якраз цілком, як на мене, достойна поваги мета. це було моє зауваження, котре може не мати сили для Вашої конкретної роботи. я зазначив, що розмір інший. хіба - ні?

так, про наголос. Ви ж були на гілці Віти? там я відповідав про зв'язок розмру, наголосу і їх впливи на зміст.

бо моя думка: сонет і ямб - чітко структуризовані речі. їх зміни - зміни відразу позначаються на впливі самого вірша на слухача. котрий не плакати має, а співчувати. чого йому плакати? хіба що так йому цей сонет подати.

що значить
"не переймайтеся, пане Андрію, занадто серйозно цією лінгвістичною грою, бережіть себе"
?

(:

а чим перекладач має "перейматись", якими іграми? слово - його одиниця, ця гра - одна з моїх улюблених.

дійсно, з повагою,
© andriy д.м.

© анонім, 14-03-2008

Віто, чого Ви так комплексуєте? (як і Ноель)

не реагуйте так емоційно.(((((: це виглядає справді смішно.

нчого особистого щодо перекладачів. я написав "коротко" не для того, аби образити, а навпаки, щоб пояснити, що, вирішивши оглянути всі твори, (які до того не бачив) і наприсати про них власну думку, не кидаюся в просторікуваня. чимало залишилось не описаним.

я написав неприємну для Перекладача рецензію - і в немилості. це справді якась незрозуміла поведінка. хоча, це очевидно, що той, хто працював над своїм твором, почуває якісь сентименти щодо відгуків на нього.

я відзначив не лише помилки, які так кваліфікую сам особистто і нікому думнки не нав'язую, а лише її наводжу, без ЖОДНОГО емоційного забарвлення, але й позитивні, на тай таки мій суб'єктивний погляд, моменти.

вас так зачіпає, що нема якихос дифірамбів? це несерйозно. ГАК - не ясельна група дитсадка. я особисто вважаю цей сайт майстернею, де треба ОБГОВОРЮВАТИ за фактом, літери і слова, розміри і ритми, все, що ВСЬОГО ЦЬОГО стосується, аби краще виходило. колись подібно до вас виступали у 1924-9 рр Іван ЛЕ і товариш і по партії. не опускайтесь до цього.

резюмую на "емоційну" тему: я не сказав ні поганого ні доброго. я висловив свою думку. це якийсь дивний ефект.???

© andriy д.м.

© анонім, 14-03-2008

Пане Андрію, а вам не здається дивним, що я відзначила тільки переклад пана Задунайського, та й то, щодо розділення академічних перекладів та переспівів? Чи мені нема що сказать? Я мовчу, бо я не журі. До того ж – не бажаю гризтися з людьми, тим більше що стосується творчості.

Щодо мого «нерозуміння» тексту. Не все так просто. По-перше, підстрочник і справді лажовий.

Щодо «старцює можновладство» - осьо посиланнячко на деякі роздуми з цього приводу.

http://lingvoforum.net/index.php/topic,9791.new.html#new

«Можновладі старці» – то можновладні особи, які, наче старці, збирають собі по нитці на «шевченківську хатку» – нагороди, льготи, гранти, персональні пенсії… Навряд чи Шекспіра настільки вразив шляхетний жебрак, чи то убогий дворянин настільки, щоб аж вішацця.

Щодо «цноти поруганої» - перечитайте, будь ласка, мої відгуки на попередні рецензії.

Щодо юродства: питаннячко до вас, шановний. Як виглядатиме мистецтво у країні, де зневажені (див. попередній рядок) доброчинність, цнота, благородство та краса? Яким чином мистецтву при людожерській владі привернути до себе увагу, не ризикуючи життям? Тільки шляхом юродства, чи то «божевільного пророцтва» (див. будь-який словник).

До речі, я вагалася, чи можна використати слова «юродство» та «перехрещене», але побачивши в інших перекладах «жупан», а пізніше навіть «клейноди», заспокоїлася.

Наголос в українській мові плинний. Крапки я перевірю, можливо, що я просто не додивилася.

Щодо розміру. Вибачте, а як перекладати Шекспіра італійською – теж чоловічими, закритими римами? А італійська та українська дуже схожі – переважно відкриті склади, а тим більше у поезії. А як перекладати японською, га? Китайською? Теж будь-що берегти розмір? Якщо ви думаєте, що ми менше відрізняємося від англійців часів Шекспіра, ніж японці та корейці - хтозна, шановний, хтозна...

Шановні рецензенти, схоже, забувають одне. Чи можна конкретний переклад декламувати зі сцени? Чи простий текст перекладу? Чи є там початок, потім розвиток, з можливістю прискорення темпу читання (зазвичай у 2 строфі), чи є там пауза, а потім каденція? Чи достатньо голосних А та О у тексті? Чи враховується те, що глядач має плакати від цього сонету, а на точність перекладу йому, глядачеві, ультрафіолетово?

Тож не переймайтеся, пане Андрію, занадто серйозно цією лінгвістичною грою, бережіть себе.

З повагою, Noelle Daath

© Noelle Daath, 14-03-2008

Андрію, може, краще відпочити перед тим, як братися до рецензування? Щоб не було такої неповаги до автора - мовляв, дуже коротко, бо я змучився.

Віта

© анонім, 13-03-2008