[ Без назви ]

Дорогенька Віто, Ви спочатку схеми навчіться правильно малювати.
До всього ж сонет Шекспіра має чітку побудову, а Ваш - інший. Я помилився у тому, що у схемі подав не "життя жорстке", а "життя жорстоке", даруйте. І не варто приводити літературну термінологію, коли ми говоримо не конкретно про Ваш вірш, як самостійний, а про взаємозв'язок і відмінність оригіналу і перекладу. Те, що українській літературі притаманна силабо-тонічна побудова віршів - не проблема. Проблема, що схема Вашого вірша має зайвий склад на відміну від сонету-оригіналу. А навіщо? Воля Ваша. Але це мінус побудови, тому не поривайтеся так ревно захищатися.

Читач

© анонім, 15-03-2008

Очевидно, останній відгук було спрямовано не Барракуді, а мені.
Певно, брак освіти не дозволив вам правильно проаналізувати вірш для визначення розміру. Дивіться, як воно є:

жит-тЯ жорст-кЕ сто-мИв-шись прА-гну вмЕр-ти
- +/ -+/ -+/ -+/ -+/ -

ко-лИ шля-хЕт-ність жЕбра по-під-тИн-ню
-+/ -+/ -+/ --/ -+/-

Якщо ви не в курсі, стопа «--» називається пірихій. «Піри́хій (грец. pyrrichios, від pyrríche — військовий танок) — в античній версифікації — стопа з двох коротких складів /UU/. У силабо-тонічній системі пірихієм умовно називається заміна стопи ямба чи хорея стопою з двох ненаголошених складів, рядок з пірихієм вважається прихованим… Більшість українських віршів силабо-тонічного ґатунку пірихована, в основі своїй ямбічна чи хореїчна».

З повагою, Віта

© анонім, 15-03-2008

Барракудо, Ваші приведені рядки мають таку схему:
- / - / - - / - / - / -
- / - / - / - - - / -
Звідси виходить, що ви перший рядок збільшили на два склади, а другий на один. І у Вас вийшло щось ямбо-амфібрахійне. ;)

© Магадара СВІТОЗАР, 14-03-2008

Tired with all these, for restful death I cry, -
As to behold desert a beggar born,
-/-/-/-/-/
-/-/-/-/-/

Життя жорстке. Стомившись, прагну вмерти,
коли шляхетність жебра попідтинню
-/-/-/-/-/-
-/-/-/-/-/-

Поясніть, мені, будь ласка, - де ж тут проблеми з ритмом? Згодна, що під час навчання на філфаці на пари ходила далеко не на всі. Проте, якщо не помиляюся, і перший, і другий розмір - то п'ятистопний ямб. Той факт, що у другому випадку з'являється додатковий "зайвий" склад, на сам розмір ніяк не впливає - він так і лишається п'ятистопним. Так що, шановні колеги, - хто розумніший, поясніть: де ж у мене проблеми з ритмом?

З повагою, Віта

© анонім, 13-03-2008

Щиро, Барракуда

© анонім, 13-03-2008

Це з роману Анни Гавальди, де героїня каже: "Я голодна як баррррррракуда!". Чомусь запам'яталось.
Я б іще і більше "р" доставила в слово, якби могла :)

До побратима по читачу ГАКу!
Відкриваю англійський сонет. Читаю. Мені подобається і читається легко.( Можливо тому, що в підлітковому віці намагалася вчити по Шекспіру англійську?)
І Вітин переклад теж подобається.
Що ви, до речі, маєте на увазі під "ритмом"?
Я не встряю в суперечку про розміри і рими, бо нічого про це не знаю і зазвичай римую "палку" і "сельодку".
Я намагаюсь писати відгуки на те, що мені симпатичне, як читачу з якихось причин.
У мене є така ілюзія, що погляд читача теж може бути комусь цікавий :)

© анонім, 13-03-2008

А в мене є особисте питання до шановної пані Барракуди (забула спитати раніше) - чому у Вас російськомовне псевдо? Українською ж, здається, "Баракуда"?
Г.М.

© анонім, 13-03-2008

Шановний Барракудо, легко читається, оскільки ритм не за сонетом Шекспіра, а облюбований автором. Хоча можна і з цим посперечатися.
Емоція перкладача? Хм... Як на мене, її варто мінімалізовувати у перекладах.
Ще один читач ГАКу.

© анонім, 13-03-2008