Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: СІМ (на конкурс), автор: Мар'яна Максим'як)

Шановна пані українська Стефані Кінг !
Насамперед дякую, що ви подякували мені і що погодилися із цілком очевидними речами. Інший митець на Вашому місці почав би істерично волати, що саме так було задумано відпочатку , і що якраз саме в цих русизмах і замаскована талановитим автором основна фабула твору. Визнання ( і виправлення) власних помилок - перший крок до перемоги.

Далі хотілось би зауважити, що я якраз і не прохав викласти перед читачами "все" і у "готовому вигляді", але хоча б якось так тонко натякнути. Ну, звичайно, можна сказати , що У МЕНЕ недостатньо розвинена фантазія, але я досі так і не зрозумів , чому САМЕ ЦІ люди ТАК помирали, і навіщо їх СІМ, а не , скажімо, тринадцять ? Може, це сім гномів, котрих варварськи замучила Білосніжка за те, що вони свого часу її віроломно згвалтували ? Чи був у цих гномів хоч якийсь шанс, хоч один із тисячі врятуватися ? Чи усвідомили вони свою провину перед смертю ? І так далі.

( Тут хотілося б навести аналогію з фільмом "Дванадцять негритят". Там , у фільмі, люди теж помирають жахливою смертю, але у кожної людини перед самою смертю нібито є альтернатива. Герой може вчинити чи так, чи так, але у будь-якому разі він помирає, і це жахливо - бо смерть невідворотня. І, крім того, у сюжеті фільму є якась інтрига, пов"язана із минулим героїв. У Вашому ж творі моменти смерті змальовані, без сумніву. чудово і майстерно, але для чого вони саме ТАК змальовані , незрозуміло, хоч убий :) )

Розумієте, просто описати смерті і не натякнути чому це так і навіщо - це все одно, що нічого не описувати, бо всі ми й без Вашого ( без сумніву, талановитого) твору знаємо, що люди інколи народжуються і інколи помирають.

Розумієте ? Саме - тонко натякнути, а не розжувати.

Якщо ж ви натякнули, а я не помітив, я буду готовий вибачитися перед Вами, в т.ч. публічно.

З повагою, Кока Черкаський.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.03742504119873 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати