Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

загалом твір цікавий

(Рецензія на твір: У пошуках невтрачених, автор: Жан)

Проблематикою сягяє основ буття людини, закинутості її в світ. На Гаці періодично зявляються схожі твори, але часто вони, користуючись мовою Олександра написані у стилі "гаплик". Даний твір цікавий тим, що він не в такому стилі. Так, проблема самотності, безпорадності людини тут основна, але вона не є трагічною ( точніше є, але саме як певний стан, що минає). І це досить правдиво, і.. про людину, тобто саме тому цей твір розглядаю як твір про існування людини. А не про те ,як все в нас погано, або в них.. "гаплик" іншими словами. В творі розкривають переживання Анни через приму самотності, її спробу діалогу із Генріхом ( і це теж правдиво!, бо саме так і відбувається процес прощання із тими, хто пішов). Не знаю чи авторка це зробила свідомо,( якщо так, то вона знайома з психологічними особливостями переживання горя), чи ні, але твір досить вірно це зображує. Фінал твору тільки підтверджує таку думку. Анна "відпустила" Генріха, і разом і з нею самотність ( дивна річ, той хто поклмканий для того, щоб знищити самотність її поглиблював - але це є знов прикладом існування людини, проявів суто людьских якостей, часто суперечливих, незрозумілих). Останні фрази твору дозволяють нам згадати Сартра і його спробу пояснити емоції людини як спробу розуміння буття людини, спроби конструювання реальності. Анна , познайомившись із самотністю, народилась ( переродилась) в новій якості, вона готова до нового розуміння світу, до розуміння себе.. Тобто життя продовжується!
Не дивлячись на такі переваги твори, мені здалось, що всі можливості теми не використано. І насамперед, тому що тема така.. складна, до неї слід підходити обережно, хоча б для того щоб не перетворити твір на твір про "гаплик" .
Образ із немовлям не сподобався, бо на мій погляд, самотність в даному випадку виступає як партнер персонажа, як "співрозмовник", а не дитина... Не знаю ще чи сварто говорити про сьогоднішне сонце, зрозуміло ж що сьогодніше, не вчорашнє ж..
З повагою,О.Т.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04037618637085 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати