Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Жовті очі

(Рецензія на твір: Чуттєве, автор: Юлія Петрусенко - Левківська)

Правда почуття vs сліпа звичка. Докір з волі - до чоловіка в полоні. До жовтоокого вовка в клітці, що, привчений до ґрат, аж не помічає. Живе почуття (живий вірш) і пошук власної мови (щодо виразних засобів можна посперечатися)...
Далі за текстом, як ваша ласка, панно Юліє.
Важкуваті до вимови: "ВЩеРТЬНапоВНюЙСМіТТяММонізму", "вщеНТПоТВоРЗРозуміліСТЬСТікання". На противагу - як приємно тече "Наче стеля над нами висне"! Може, звісно, це такий у мене "бзік", але красива фраза багато варта. Вона красою доводить, що не випадкова. Мовний кристал. Кристал у шумовинні мови. "Може я до безглуздя твоя?!" б'є в точку, бо - виривається вільно.
Щодо монізму пан Рабінович уже казав, але. "Усе єдине", аби навіть я зрозумів. Ти (що до нього звертається героїня) з усім єдиний, але це "все" - звичка, рефлекс та юрма. Коли єдине все - чому між нами прірва, так би мовити. Поклик до єдності, вищої за глузд. Але "монізм" - слово образно слабке. Його не видно. Хіба що виникає незваний Моня. (: І (здається) засушує кров суто спеціальним філософським (але самотнім у тексті) терміном. Це вже не досвід, а гносеологічна розвідка. То нехай би тоді мудролюбство давило до кінця і до кінця бовваніло командором. Виправдано. Але філософське зіткнення заміщує релігійний конфлікт. Це вже не раціо проти емоції (в 1-м катрені), а правовірний (фарисей, як завг.) vs єретичка (у 3-м). Але це (за образом автора) два ріжні вірші, і кожен вимагає свого, а так - жоден не має змоги дорозкритися? (Здається, принаймні).

"Анаф(е)му" in any case. Чи навіть "ана(т)ему" (Ти -анаТему-чисТа)? "Аж до чиста" - "аж" (мені) муляє. Так само "з'їж - аж". Так само "Візьми ж руку": якщо змістовний наголос на "руку" то виходить "жруку", аби уникнути доводиться ділити "візьми ж - (пауза, на якій "ж" згасає, по суті втрачається) - руку..." Незручно. Ну я не знаю, вибачайте, панно Юліє, що порпаюся, але, for instance, хоча би "Осьде руки мої сумнозвісні..."? С -З, та й дві руки - беззастережно - щиріші за одну (назадгузь аргументуючи)...

"Наче стеля над нами висне Чемна хода звичних речей". Кожен з двох мені щиро подобається, але разом... Стеля згори, кроки знизу. Виникає деякий двоїстий перевернутий сюр. І, на жаль, якщо не помиляюся, "хоДА". Наголос на першому я знайшов тільки у "Хода!" (типу, тікаймо, хлопці). А приємний звукопис на "ч", як годинничок.

Панно Юліє, ви не могли би, як ваша ласка, додатково пояснити функцію тотих перших рядків другого катрена, аби навіть я зрозумів? Спершу виникає враження, що від мене щось старанно ховають. Пунктуації нема, а тут би якраз (здається)... One grammar parsing coming up! (: Ймовірно: Вщент (-) потвор зрозумілість (крапка?кома? або оклик? Заклик цілком в темі "почуття vs раціо". Можливо.) Але далі "зрозумілість стікання" чи "стікання на підлогу"? Радше (гадаю) друге, щоб не СТЬ-СТі.
Далі "на підлогу зневаги" чи "зневаги плюща"? Хто саме стікає на підлогу - плющ, його питома зневага чи зневага ДО плюща? Хто кого зневажив і навіщо? Кому мені співчувать у веремії? Плющ - видно, він - важливий. Скажімо, потвори плазують, а плющ пнеться д'горі. Або в'ється. Після терміну (але це вже суб'єктивне) плющ мені відбився в Ivy League. Тож потвори зневажають Прінстон; або навпаки - персонаж, ущент повний "оксфордської шкільної науки", зневажає вільне почуття?
Що сталося під час появи другої строфи, панно Юліє? Відбулася ж якась пертурбація письма - єдиний асонанс сидить саме тут (плюща - твоя), за решти точних рим...
Це знову суб'єктивне, але чи варто - наказовим способом? Наповнюй! З'їж! Завий! Візьми! Чи не перепиняє це шлях іншим - і химернішим - фігурам стилю?

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.028027057647705 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати