Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Де закінчення?

(Рецензія на твір: Стісмелтартон., автор: koka cherkaskij)

Оце ще вчора прочитав ваше оповідання, а сьогодні походив, подумав, і тепер пробую викласти свої думки, враження та зауваження. Повторюватись не буду, що існування Стісмелтартона не є новинкою, хоча спершу я подумав, що він планета, як і його кохана, втім вони виявилися значно меншими.

Оповідання складається із двох пов’язаних між собою частин, котрі об’єднують очі Стісмелтартона, вони згадуються на початку, як ”кристали кварцу”, так і в подальшому, як алмази малих шибеників. Тому при першій згадці бабі Груні про ці алмази, я вже здогадався, що саме знайшли Ігор та Вадік, тому чекав на цікаве продовження. Але весь подальший хід розповіді пояснив, лише як саме хлопці знайшли ці ”органи зору”.

На мою думку, що перша сюжетна лінія, що друга, не є до кінця завершеними, і хочуть продовження

Зокрема, мені, наприклад, захотілося б побачити як розвиватимуться міжпланетні любовні стосунки між Стісмелтартоном та Артонмелтою після осліплення першого.

Що сталося із хлопцями, котрі знайшли алмази? І з самими алмазами? Чи вони пропали серед дитячих іграшок, чи потрапили до рук вчених?

Виникає питання. Хлопці полізли у закляте місце, де щезали люди і ніхто не повернувся. Як же так вони змогли вибратися звідти? Так справді існує чимало історій про так звані чортові поляни, де інколи не діють звичні фізичні закони та плин часу, але що допомогло їм вибратися звідти? Я так зрозумів, що Стісмелтартон міг знищувати небажаних відвідувачів з метою самозахисту. Але що заважало йому розправитися з хлопцями? Може вони були якісь особливі, або мали з собою щось, що завадило це йому зробити?

”весело і безтурботно сміючись, як колись у дитинстві” – я розумію, що хлопці вже підлітки, і, можливо, вважають себе дітьми, коли мали вісім-десять років, але ж подальші їх розмови та вчинки інколи суперечать між особою. У мене складалося враження, що вони переплигували з одного віку в інший.

”Ігора” – Ігоря

А втім, може ”Стісмелтартон” – це теж підліток, і ці алмази, це насправді: ”Ну… таке як … як клейстер” :)

Чекаю на продовження!:)

Щиро І.С.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041270971298218 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати