Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2710
Творів:	52097
Рецензій:	96321

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Від стегна до колін (роль кулі в історії)

(Рецензія на твір: , автор: )

Фрагменти більшого твору чи фрагменти як окремий жанр?

Якщо як жанр, то вони чудово пасують до стилю Гоголівської (себто романтичної) академії. А якщо стосуються роману чи повісті, то це значить, що сторінка прози має шанс і надалі поповнюватися розділами цієї високоякісної, багатої на події та яскравої історії!

Скажу одразу, що не люблю «історичні» оповідки, бо чомусь)) вони занадто часто становлять собою свідому або несвідому (що ще гірше) пропаганду якоїсь абсолютно маразматичної дурні. Але Вашому творі про пропаганду зовсім не йдеться, а йдеться про виживання, життя й пригоди, далекої від ідеологій людини у буремні, важкі й хоч тим вже цікаві часи. Більш того, попри випробування й виклики, які випадають на долю героя та його близьких, оповідь зберігає припіднятий, позитивний настрій, дещо нехарактерний для звичних нині оцінок того періоду. Утім, це в жодному разі не недолік. Навпаки, такий підхід і цікавіший, і, головне, виводить на передній план любов автора до свого коріння та до рідного краю, що не може не підкупати читача. І самий цей рідний край мимоволі, так би мовити, промальовуєш на своєму розумовому портреті України як щось добре, душевно тепле, широке, багате, затишне, але й вимогливе, витривале, зухвале й звитяжне, як сам прадід. І фантастичний елемент цьому теж гарно сприяє, хоч наразі він здався мені зовсім трохи хаотичним (справжні чари, однак, законам і не підпорядковуються).

Словом, зачин поза сумнівом вдався на славу! Я навіть вкрай здивований, чого всі принишкли, адже попередній розділ зустріли тепло)))

Та мені здається, найцікавіше ще попереду. Адже, гадаю, пригоди, події, деталі та сторонні вставки справляють найглибше враження, коли виступають не тільки текстом, а й контекстом. Зазвичай більший твір, роман або повість, має певний головний стрижень, представлений, наприклад, конфліктом або ланцюжком відносно тривалих конфліктів, на які нанизуються побіжні події, обставини та герої. А такого головного провідного конфлікту переді мною у Вашому творі поки не постало, як поки не трапилося і спонукальної до нього події.

Та, звісно, провідний конфлікт стосується художньої літератури, а життя… А що життя? Воно плине як плине, та й по всьому. Мабуть, в людському існуванні дійсно не трапляється вже такого направленого із від початку до кінця стрижня. Хіба в якихось революціонерів, а не в простих рибалок (рибалок ;) ).
Чи все ж ні? Питання дуже складне й філософське, мені здається. Однак відповісти на нього значить характеризувати персонажа (хоч тим і обмежити його). А характеризувати значить протиставити світу. Тут і до конфлікту недалеко чи, принаймні, до його потенції.

А ще , як пишуть у шкільних підручниках, у твору має бути ідея. Зазвичай автори «історичних» опусів поділяють цю думку, але, шукаючи натхнення по словниках, зупиняються недалеко: на слові «ідеологія». Та спертися можна і на характеризованого персонажа, і на культуру, і на філософію із, прости Господи, історіософію (лежав горілиць під ясним і високим небом австрійських коронних володінь (Галичини, звісно), казали вони).

Втім, якщо я правильно зрозумів (що не факт, і взагалі переді мною тільки початок), Ви не тільки винесли свою ідею у назву, Ви ще й почали з неї всю оповідь:

«..все те, що почалося пострілом Гаврили Принципа, було помилкою, адже куля, якою Гаврила поцілив ерц-герцога.. Призначалася вона моєму прадідові…»
А ось уже кінець 2 розділу:
«… чи ж не тому його життя, що раз по раз перетиналося з примхливою траєкторією того хибного пострілу, тривало аж дев’яносто три роки?..»

Іншими словами, якщо навіть не ідея, то певний дух оповіді полягає в тому, що, попри всі жахливі катаклізми, які підготували на долю вашого прадіда ті самі буремні часи, він прожив на диво довге та повне життя. Але що перед нами: просто курйоз статистики чи все ж дещо більше? Це цікавить, але про це поки також, мабуть, зарано судити.

Я прикинув на натальних картах, і в мене вийшла наступна арифметика:

1916 - 18 + 93.

Це дає мені відправну точку для здогадок щодо ідеї, хоч вона не обов’язково має залягати саме тут)) Та й, певно, в 1916 Ваш прадід був старший за 18, бо вже встиг ожениться, як казала моя бабуся, але період все одно дуже багатий на епохи, довгий і різноманітний.

А ще дуже цікаво, як ті страшні часи, події та виклики вплинули не тільки на долю головного героя, а й на нього самого як на особистість (лежав горілиць під ясним і високим небом австрійських коронних володінь (Галичини, звісно), вперто повторювали вони). Що герой «дещо(!) знахабнів» і перестав зарифлювати вітрило (та ще й за неперевіреними переказами), цього все-таки замало. До того ж до поранення ми його й не бачили. А була ще втрата дружини та дитини через власну необачність і певно багато чого іншого.

Втім, поза будь-яким сумнівом, твір має повне право лишатися біографією й не потребувати різних власне художніх, фабульних та ідейних, витребеньок. Більш того, вводити їх значить вдаватися до вигадки, причому вдаватися щодо речей, які зазвичай заслуговують на найбільш поважне, делікатне, але водночас і на найбільш правдиве ставлення. (Це до речі ще одна причина, з якої я не дуже полюбляю «історичні» оповідки.)

Іноді дійсно набагато цінніше записати відомі факти, як вони запам’яталися, й тим зберегти їх для майбутніх поколінь. Тоді тут дійсно доречні і історична довідка, і культурно-побутові відомості, і спогади з власного життя, і літературні паралелі, і фантастичний елемент, що зробить читання захопливішим, і елементи художні (як от згадана куля), бо вони як мінімум сприяють зв’язності. Адже для нащадків Ваш прадід буде вже фігурою легендарною, неподільною із самим родом та образом краю, з якого вони походять. Принаймні саме таке враження від героя та його долі починає складатися в мене. Подивимося, що буде далі)

Наостанок маю дати дисклеймер. Я зовсім не спеціаліст, тому аж так уже Вам «радити» за собою права не почуваю. Просто висловлюю свої думки, які можливо стануть Вам у нагоді. Тому зважайте, будь ласка, й на це.

А написано дуже добре! Мова багатюща, знання енциклопедичні)))

Із сережкою можна спробувати металошукачем.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 1.2979619503021 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати

• Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …→

• День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …→

• Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …→

• Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …→