Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2702
Творів:	51824
Рецензій:	96141

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Суто формальні зауваги

(Рецензія на твір: Надія, не обпалена кулями, автор: Чижевич Іванна)

Неділя. Вихідний (саме вже зрозуміло).
(І=зайве?) я за звичкою прогулювалася ("гуляла" було би простіше? Це в минулому часі - решта в теперішньому? Чому?) сквером, який за стільки місяців став рідним (тому "за звичкою"=зайве).
(Мої=зайве?) ноги постійно ведуть мене сюди, (моя=зайве? Це як поганий переклад "Я засунув свою руку до своєї кишені та вийняв свій гаманець зі своїми грошима") душа постійно хоче (побути=зайве?) бути тут. Алея… Алея пам’яті захисників України… Стільки фото, стільки квітів, стільки людей, яких більше не побачать рідні… (Чи не забагато трикрапок?)
Мені близький біль кожної (і=натомість "та") кожного. Я сама (не "сама", на жаль, суттєво, а "теж", можливо?) втратила батька.
(І=зайве? Тут мав бути абзац.) ось його портрет, його усміхнене лице, його веселі волошкові очі, (така=зайве?) (гарна=зайве?) сонячна посмішка. (Але це=зайве?) тільки портрет. (абзац?)
(І=зайве?) я постійно, коли приходжу сюди, обіймаю його, цілую, плачу (і="й"? не можу повірити (", що" = я би вбив це, та зірвав тут рядок. Наступне речення має стояти саме) його немає. (абзац, їй-богу).

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.045485973358154 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати