Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51619
Рецензій:	96041

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Почали за здравіє....

(Рецензія на твір: Дядько Гуня, автор: Артур Сіренко)

... кінчили за упокой.

Твір спочатку видався таким "булгаковським"... І то не тільки завдяки епіграфу із Писання.
Я дуже добре пригадую цю дату: 07.07.1977, вірніше, очікування цієї дати, починаючи десь від 1973 чи 74 року, коли мою бабцю закликала до калітки якась дивна жіночка, щось їй наговорила і дала якийсь папірець з текстом.

Увечері бабця покликала мене і сказала, що я мушу їй допомогти переписати цей текст сім разів, чи сім разів по сім, - вже й не пригадаю. Бабця моя і сама була писемна і грамотна, мала за спиною чотири кляси гімназії, але часу на переписування було мало, існувало якесь обмеження в часі, може до ранку слід було впоратися, чи до заходу Сонця... давно то було, подумати тільки - півстоліття минуло, як ото наче оком кліпнув кілька разів! Не пригадаю вже, що ж то було за таке обмеження, але якби його не було, то бабця би моєї допомоги, скоріш за все, і не просила би.

Йшлося у тому тексті про кінець світу, який мав настати сьомого сьомого сімдесять сьомого, тобто десь років за три чи чотири. Мені стало страшно, бо я ще жодного разу не переживав кінця світу, але бабця мене запевнила, що може зовсім і ніякого кінця світу не буде, бо ті баптисти могли це й вигадати, вони ж відомі мастаки на всілякі вигадки! Але про всяк випадок... ну, на всякий пожарний, щоб перестрахуватися, то краще переписати, щоб спастися, бо раз в рік і мотика стріляє, а раптом ті баптисти цього разу виявляться не брехунами?

- Я, може, і не доживу до того кінця світу, а тобі треба спастися, - сказала бабця, і я став переписувати цей текст.

Якщо ви думаєте, що моя бабця була стара й затуркана, то це не так. Вона навіть комету Галея бачила у 1910 році, і мені про неї розповідала. І казала, що після того, як на небі з"явилася комета Галея - то відразу і війна через три роки почалася! Комети завжди віщують війни, казала бабця. Ну, не так, що сьогодні комета прилетіла, а взавтра вже війна. Комета навмисне з"являється трішки завчасно перед війною, за два-три роки, щоб дати людям -хто в темі- змогу підготуватися до війни належним чином, сірників там купити, солі, цукру, горілки... А тут якраз мала прилетіти комета Когоутека, всі тільки про неї і говорили: комета Когоутека, комета Когоутека! Так що цілком імовірно, що через два-три роки після того, як комета Когоутека прилетить і полетить геть, може розпочатися війна, а там після війни - і кінця світу можна сподіватися, а може і одночасно із війною той кінець світу трапиться. Або замість війни. Хто зна...
======

Тому ваш твір спочатку викликав у мене інтерес. Я навіть пішов на кухню, набрав собі велику миску гречки, зручно вмостився і почав - під гречку- читати ваш твір.

Але виявилося, що нічого такого там не було. Після багатообіцяючого першого абзацу розпочалася типова банальна обсираловка радянського періоду. Поламана табуретка, газета "Правда", КПРС, пленуми, партбюро, докторська ковбаса за два двадцять.

Десь там потрібно було сміятися, чи шо?

І де обіцяний кінець світу?
Нема.

До речі, ніхто так ніколи не говорив "накупимо докторської ковбаси по два двадцять". Говорилося щось одне: або "накупимо докторської ковбаси", або "накупимо ковбаси по два двадцять". Таке от цікаве спостереження.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040141820907593 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати