Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

це так

(Рецензія на твір: Впіймати Потік або Спонтанне письмо, автор: Меланія)

і це дійсно так
упіймати потік - це головне!
упіймати потік - це наше всьо!
Точніше - наше всьйо! Аліс!

Якщо ти впіймав потік - ти на коні! Перед тобою, вірніше, перед вами з конем, відчиняються всі двері, видавці наввипередки шлють тобі запрошення, обіцяють навіть сякі-такі гонорари, ти крутиш носом - гонорари зростають. Сорос дає тобі грант навіть без заявки на грант, спілка письменників приймає тебе до спілки письменників навіть без твоєї заяви з проханням прийняти тебе до спілки письменників, міністерство культури присилає тобі величезний букет квітів на день народження, міністерство науки і освіти включає твої твори у шкільну програми з сучукрліту, Лесь Подервянський пише пародії на твої нєтлєнки, субтельні патріотки з палаючими очима вишиковуються в черги, щоб узяти в тебе автограф на черговому Форумі Видавців у Львові. З декотрими з них ти просинаєшся вранці у одному з фешенебельних львівських готелів, а Львів - це ж саме те місто, де означення "фешенебельний готель" не викликає кривої посмішки і когнітивного дисонансу. Навіть у Києві жоден з готелів не назвеш "фешенебельним", крутим-так, модним - так, афігєнним - так, афігєнно крутим і двічі афігєнно модним - так, але не фешенебельним. Фешенебельні готелі існують лише у Львові і у ваших фантазіях. Ну, може ще десь у Чернівцях чи у Дрогобичі....

Якщо ж ти не впіймав потоку - ти ніхто, щоб перед тобою відчинилися хоч якісь двері - ти мусиш вистояти чергу таких самих невдах,як і ти, котрі відчиняють ті двері лише з двадцятого удару головою, та й то, найчастіше після того, як ті двері відчинилися- виявляється, що то не ті двері. Видавці обіцяють прочитати твій рукопис найближчим часом і просять не телефонувати до них щомісяця, на запитання про гонорари вони гордо відповідають, що не потребують від тебе фінансових подачок, звісно, якщо хіба ти не зять Рокфелера. Соросята намагаються обходити тебе стороною, щоб наступного сезону Сорос не відмовив їм у черговому гранті, спілка письменників рекомендує тобі не зупинятися і не втрачати надії, ти ж іще зовсім молодий і попреду у тебе ціле життя, міністерство науки та освіти запрошує тебе на свої платні тренінги для талановитої письменнцької молоді, хоч тобі вже майже сорок чи трохи за сорок, міністерство культури ввічливо посилає тебе нахуй, бо сплутало тебе чисто візуально з Андрієм Кокотюхою, а ти ж не Андрій Кокотюха, а так багато з'їв канапок і тістечок на фуршеті, організованому міністерством культури на честь сорок другого бестселера Андрія Кокотюхи, та й шампанського випив не злічити скільки. Лесь Подервянський, дивлячись тобі пристально у вічі, дуже довго тисне тобі руку, намагаючись пригадати, де ви з ним разом бухали тиждень назад, а коли ти зізнаєшся, що останній фуршет, на якому ти був присутній, відбувався ще у ресторані "Прага" на ВДНГ, раптом приходить Андрій Кокотюха і каже, що вже всі зібралися і очікують живого класика в окремо зарезервованій залі. Як ти розумієш, тебе туди без відповідного браслета на лівій руці не впустять. Переспати тобі світить лише з такою ж невдахою жіночої статі, як і ти сам, ви прокинетеся в одному з не самих гірших львівських хостелів майже у центрі (бо до самого гіршого треба було ще довго їхати на таксі).

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027157068252563 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати