Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

"Каховське море" - дуже вчасно

(Рецензія на твір: Шлюзування, автор: Максим Т)

(Мене погибельно марнує редакторство, тож...)

...(Зайві крапки)
Коли мені було набагато менше ("років"=kill), ніж тепер моєму молодшому, мама щоліта відправляла мене з Херсона до бабусі, (кома зайва) у(=в) Запоріжжя. Цей(=зайве) неблизький шлях я не проїжджав автобусом або потягом,(тире замість коми) я його проходив, а радше пролітав на СПК –судні на підводних крилах, такій(=kill) ніби космічній ракеті, яка(=що) лине над самісінькою(=kill) поверхнею води, неглибоко(=ледве?) зануривши в неї(=kill) свої(=kill, не сусідські ж?) гостролезі крила. Подорожувати СПК було неймовірно цікаво, одне шлюзування чого вартувало (=варте. Я досі застаріло й зашкарубло вважаю, що "вартувати" значить - "стояти на варті". Why am I so OLD?..). Уявіть:(=зайве. Натомість абзац) стрімкий плин судна раптом уривається під залізобетонною стіною впоперек ("поперек" цілком достатньо) Дніпра, а в тій стіні ("в ній", можливо?) – колосальні ворота, на кшталт врат Мордору (я люблю "кшталт", але простіше "тире врата Мордору"). (Вони, ясна річ, щільно зачинені, як і належить воротам і вратам - красиве, та зайве?). (Аж тут їхні= зайве?) стулки повільно розчахуються, судно прослизає всередину, і ворота знову зачиняються. Це пастка, це погибельна пастка! – щілина, вузька та глибока, наче могила, з чорними слизькими стінами, небо (десь аж ген-ген= далеко"?) над головою – тоненька (нє нада зменшувально-ласкавити?) ясна стрічка, та й то, побачиш її, якщо сидиш під ілюмінатором і здогадався глянути вгору, вивертаючи шию (аж до=зайве, прошу?) хрусту. Рідкувата (рідка?) пітьма, загрозливі потужні (звуки=зайве, бо деталізовано далі,) коливання та здригання палуби, жирні чорні нарости та довжелезні бороди водоростей на стіні одразу за опуклим склом ілюмінатора – страшно, Боже ти мій, як страшно було мені там(=зайве) самому! Стінами повільно стікає густий слиз, і так само (не тра "і так само", це послаблює?) повільно тече час (не тра "час", далі важливі "хвилини"), хвилина за хвилиною, і кожна з них відкраює скибку від величезної, ось(=зовсім зайве слово) щойно просто неосяжної хлібини, прихованої у грудях, – від надії на порятунок. Ось від неї майже нічого не лишилося, і вже подоланий сором, і я готовий притиснутися заплаканим обличчям до плеча байдужого до шлюзування попутника, аж тут... Що це? Мені здалося? Ні! Ні!(може не нада ні-ні?) Судно рухається!(може не нада окликів?) Воно прямує вгору!

Не ймучи віри своїм(=завжди це зайве слово, здається. "Я засунув свою руку до своєї кишені, звідти вийняв свій гаманець зі своїми грошима і сам заплатив за вечерю своєї дружини та своїх дітей". Будь-яка поява перетворює ситуацію на балаган, як мені вперто здається) відчуттям, які всі до останнього вкриті найдобірнішою гусячої шкірою (у вас відчуття вкриті гусячою шкірою?), я ризикую глянути одним(=зайве) оком за скло. Так, так! (=зайве. Абзац.) За рухом ледь помітних на чорній стіні прикмет переконуюся: ми йдемо нагору! З кожною хвилиною цього(=зайве) піднесення з безодні шлюзу та відчаю в салоні, в очах і на душі світлішає, і ось вже(=уже) все навколо заливає нестримне(=зайве) сонячне(=зайве, далі "сонячні") світло, стелею стрибають сонячні зайчики, сльози на моїх(=зайве) очах висохли, і я разом із судном опиняюся … в середмісті! (=зайве, у вас є трикрапка) – це(=зайве) якесь(=зайве) охайне містечко: виметені доріжки, лави, ліхтарі, буйні трояндові квітники, сонце, небо, життя, надія, щастя! – аж тут низенькі, заледве по коліно нашому СПК ворітця відкриваються та випускають його на якусь(=зайве) небачену, нечувану просторінь, що губиться в затуманеній далечині. Це Каховське море. Судно вмить набирає запаморочливу швидкість, стрибає верхи на свої(=зайве) крила, здіймається над водою і, задравши до неба гострий сріблястий ніс – летить, летить, (=зайве) як же ж чудово та вільно летить!..

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027978897094727 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати