Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51565
Рецензій:	96014

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Як ми на нуль потрапили, автор: Іван Дурський)

Складно міркувати про чесноти та вади такого тексту у затишному тилу, тому я й не буду, хіба що знов згадаю фазанів як чудову деталь. Мені вона нагадала якнайяскравіше ті краї - я добре їх знаю, Пологи, Гуляй Поле, Кінські Роздори... - завжди думав про них, як про містечка, де нічого не відбувається. Лежать собі серед моря степу край Азовського моря, дрімають, а навколо достигають соняшники та кукурудза. А потім почалася війна, мої друзі, що мешкали в Пологах, опинилися в окупації - згодом вони виїхали на контрольовану територію, кинувши все, крім дипломів про освіту, батьків і собаки. Виїхали та розповіли, як там було - і містечко, де нічого не відбувалося, постало як осередок пекла, де відбувається все одночасно - та нічого доброго, все неможливе та неприпустиме в своїй абсурдності, жорстокості, збоченості. Ті місяці в окупованих Пологах були такими жахливими, що нинішнє їхнє життя в Нікополі, під постійними обстрілами з ЗАЕС, видається їм цілком стерпним - така нова нормальність: вести прийом пацієнтів у кабінеті, вікна якого дивляться просто на ЗАЕС, над якої час від часу спухає дим. Через водосховище долинає гуркіт виходу, а вже за мить лунає гуркіт приходу. А в окупованих Пологах було гірше, кажуть вони. Окупанти наче прибульці з іншої планети - непередбачувані, суперечливі, алогічні, несвідомі будь-яких правил і норм, за винятком тих, які щойно продиктувала ситуація - але щось змінилося, і разом із тим усі правила та норми скасовано, запроваджено нові, до яких не варто звикати.
Та оті Ваші фазани... - вони нагадують, якій той край був до війни, та обіцяють відновлення того, як виявилося, щасливого стану "нічого не відбувається". Те нічого - то й було нормальне людське життя, в якому є усталені "так робить" і "так не робиться" та все те, що дозволяє людській спільноті спокійно та гідно співіснувати та здійснювати свої маленькі та великі мрії. Так воно там було - і, сподіваюся, колись знов буде.
Вам особисто та всім Вашим товаришам - мої уклінна вдячність.
З повагою, Максим

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.033635854721069 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати