Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

моя шахова історія

(Рецензія на твір: Етюд у чорно-білих тонах, автор: Максим Т)

пригадую, мене тато починав навчати шахам - я ще й, мабуть, розмовляти не розмовляв; слід сказати та перша татова спроба нічим не увінчалася, бо десь орієнтовно через рік тато вдався до попытки номер два;

хай там як, але років у три-чотири я вже вмів грати більш-менш, тобто знав, як що ходить і куди;

грав зі старшими братами, з вуйками, з татом...
у віці 7 років, пригадую, були мив Криму, на Керченському півострові, райцентр Лєніно, там в універмазі придбали мені платівку "По следам бременских музыкантов" (не чорну, а червоного кольору, прозору) і "Шашки-шахматы", тобто це був набір із 16 білих та 16 чорних шашок, на звороті яких були барельєфні зображення шахових фігур, як ото на умовних позначеннях в шахових етюдах, комбінаціях та партіях з газет, журналів та відривних календарів;
То коли у мене з"явилися ті шашки-шахмати, я вже досить непогано грав у шахи, принаймні у старших братів вигравав;

Одного разу до тата приїхали якісь гості по роботі, здається, його однокашніки по інституту, з Полтави. Прийшли до нас додому, я вже спав, бо у нас був режим - я мусив подивитися "На добраніч, діти!"- і відразу лягати в ліжечко.
І тут мене тато будить і каже - йди зіграй партію в шахмати.
Я такий встаю, спросоння, у довгій нічній сорочці (мама пошила) і йду в іншу кімнату, де накурено, на табуретці стоїть шахівниця з розставленими фігурами, на столі - те-се, почата пляшка коньяку, нарізана краківська ковбпска, голанський сир, тощо;
якісь два чи три дядьки мене зустріли радісними вигуками, почали грати в шахи; першому я відразу поставив "дитячий мат", нецікавий був суперник; при цьому тато весело сміявся і казав, що "дитячий мат" - це коли мат ставить дорослому дитина.

Тоді за шахівницю сів інший дядько, ну, з ним довелося трохи поморочитися: він довго думав. Хвилин за 15 я і з ним впорався.
Може то на них так коньяк діяв, не знаю. У тата мені ніколи не вдавалося виграти, хоч би скільки він до того "прийняв на грудь". Якщо був у змозі правильно розставити фігури на дошці- то завжди вигравав. В іншому випадку, коли плутав ферзя з королем, то навіть не починав.

Але здати хоч на якийсь юнацький розряд у мене не виходило. Кілька разів починав виконувати шахові задачі на третій юнацький, але десь на 5-6 кроці вже не вистачало клепки. Та й з моїми різносторонніми зацікавленнями - то забував вчасно відправити конверт, то ще щось.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039196014404297 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати