Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51619
Рецензій:	96041

Наша кнопка

Код:

Рецензії

6 листопада - день народження моєї тещі :)

(Рецензія на твір: Уродини, автор: Максим Т)

Ну що, оповідання прочитав, дійсно, що може більше та краще пасувати до "Гоголівської Акдемії", аніж таке кологоголівське оповідання?

Не скажу, що воно ідеальне, але читати цікаво. Дійсно, на ГАКу твори такого штибу та спрямування не часто зустрінеш, наче тутешні автори або не знають, хто такий Гоголь і що та як він писав, або ж взагалі не звертають увагу на те, КУДИ вони посилають свої твори.

Що мені не дуже імпонує, це коли сюжет оповідання такий крутий та фантастичний, так міцно закручується, що ти не в змозі відірватися від читання і з нетерпінням добігаєш кінця, щоби дізнатися, чим же це усе нарешті закінчилося, а там таке:
- Я прокинувся, а це все мені наснилося.

Звісно, сон займає третину нашого (і ліричних героїв) життя, зовсім не писати про сон неможливо, але ж не можна так розхолоджувати читача. Якась же Нарнія повинна існувати у кожному творі, інакше читачу далі буде нецікаво.

Але тут бачу містику дещо в іншому.
Даний твір опубліковано 6 листопада 2018 року.
А де я був цього дня??

6.11.2018 року ми з дружиною були в Києві, в Інституті Раку (Ломоносова\Васильківська).
Потрібно було зробити деякі аналізи. І нам призначили на 17.00.
А було 12.00.
Куди піти?
От я й кажу дружині - пішли погуляємо в Голосіївський ліс, тут же поруч. А до 17.00 повернемося.
І я повів її стежками своєї юності... Ми йшли...йшли ... ліс за роки моєї відсутності значно змінився, повиростали нові дерева, з"явилися нові вирубки та просіки... Так чи інакше, ми дійшли до Китаєвської Пустоші, там помолилися, поставили свічки.
Повертатися назад вже було обмаль часу. Ми спізнювалися, і я навіть подзвонив на рісепшн, щоб нам перенесли діагностику на пізніший час. Сказали - максимум на 15-20 хвилин.
Але ми все одно спізнювалися.
Попутали стежки і вийшли до Обсерваторії.
Це зовсім в інший бік. Дружина сильно нервувала, залишатися в Києві на завтра не входило в її плани.
І тут нас наздоганяє автомобільчик, синій судзукі, чи може мазда, і водій ласкво запрошує нас безкоштовно проїхати з ним до найближчої станції метро. А це якраз туди, куди нам потрібно.
Отак ми і встигли на діагностику.
І це було 6 листопада 2018 року.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.028839111328125 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати