Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51563
Рецензій: 96011

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Новий стиль у новому році - але зауваження старі :)

(Рецензія на твір: Літургія, автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

© , 15-01-2008
З-за того, що я не встиг написати свого відгука вчасно, коли цей твір тільки-но з'явився на Гаку й відразу пішла хвиля рецензій, то тепер мав нагоду переглянути й порівняти инші відгуки з власними враженннями.

Щодо важливости теми й історичности художніх образів «Літургії» я цілком погоджуюся з Галиною Михайловською, Ігорем Скрипником і Silverwolf.

Також підтримую зауваження щодо структурних недоліків від Антона Санченка й Олексія Тимошенка.

На загал погоджуюся, з деякими застереженнями, з високою оцінкою містичного компоненту твору від Наталі Тисовської.

Бачу слушність зауваження від М.Гоголя, бо я так само передбачував загальний напрямок розвитку подій. Утім, не певен, що це погано. Нмсд, у цьому полягає авторський стиль – адже я вже навчився очікувати певних речей від певних авторів. Проте, як на мій смак, мені трохи забракло неочікуваності – цього разу Автор мене не здивував.

Тепер, трохи про власні враження. Спершу про назву. Вона відразу здалася занадто простою, дуже церковною. Може б варто додати до неї якогось прикметника? Адже це не проста, не типова літургія, а вельми особлива…

Тепер щодо місця й часу події. Спочатку я подумав, що це відбувалося в дореволюційну гоголівсько-шевченківську епоху. Аж потім збагнув, що ні, коли побачив мерців у «захисного кольору френчах». Ну й Кривий Омелько згадав давні часи – про «двадцятий рік» і «відчайдушну і безнадійну багнетну атаку на червону кінну лаву»…

Аж до того моменту я не помітив у творі жодних натяків на радянські реалії. Натомість природна згадка про церкву, святкову службу, урочистий спів хору, отця Івана – так ніби це зовсім не «опіум для народу» спантеличили мене ще більше. Крім того, чому цей хлопчик не ходив до школи? Це ж було НЕ влітку на канікулах, а на Великдень!

Кілька зауважень стилістичних і мовних.
У першому абзаці забагато «було»:

Було це давно, мені літ десять тоді було. Якраз перед Паскою мій старший брат Павло захворів. Мати від нього не відходила, бо кепсько йому було

Тавтологія «вгрузлі»:

Там ще один, перекошений, вгрузлий у землю. Далі ще... … Глибоко вгрузлі у землю, деякі лежали на землі

перед Паскою - перед Великоднем, або принаймні ПасХою, бо паска – це солодкий хліб

Пиши ще!
Щиро,
Олесь : )
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.043292999267578 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати