Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Пустир, автор: Саша Кметт)

Мініатюра гарна, теперішня, але...

архітектор пустирів... композитор безладдя... вершник хаосу...

Автору не здається, що в цих двох словах ховається пам'ятник? Який не який - а пам'ятник тому самому... "архітектору"?
Чому мені не до вподоби саме оті два слова (хоча весь текст з усіх боків плюсовий)?
Тому не подобається, що я точно знаю (точніше не буває - спостерігаю за деякими своїми родичами, найріднішими колись людьми), що коли все життя стало сракою, як, наприклад, у наших теперішніх українських прівєрженцев рускаґо міра, то для його душі оте "архітектор..." стає ніби солодкою пігулкою, ніби віддишкою після запеклого бігу, ніби такою печеркою, куди можна заховати весь свій розгром. Тепліше їм стає від таких слів, комфортніше і поясненніше. Якби було "завсідник пустирів", або "волоцюга пустирів", або "бурлака" чи "пройдисвіт пустирів", було б зовсім якось інакше.
Звичайно, в голові ЛГ в такому стані може виникнути яка хочеш алюзія, що хочеш він може подумати, але ж насправді то не ЛГ все придумав), то ж таки автор це зробив!
Винахідником такого тепла, таких пігулок для довбой...ів і зрадників особисто я бути не хочу, тому й пишу цю бяку, може ще хтось це зрозуміє.
Якщо хтось цього не розуміє - заздрю білою заздрістю) так жити значно легше.
Вибачте, як що не так.
Пишіть ще, не зважайте на чиїсь там зауваги, всім завжди цікаво чути не свою думку)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042036056518555 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати