Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Різдвяне чудо

(Рецензія на твір: Недописаний лист до Святого Миколая, автор: Ігор Скрипник)

© Камаєв Юрій, 26-12-2007
Гарне оповідання, витримане у жанрі різдвяної казки, з акцентуванням на родинних цінностях та справжнім чудом у релігійному сенсі цього слова. Від попсово-комерційної новорічної метушні до чогось чистого, предковічного. Навряд чи людина у такій екстремальній ситуації згадуватиме придуманого совітами (Островським та Римським-Корсаковим :)) і очищеного від будь-яких релігійних підтекстів Діда Мороза, глобалізованого Санту чи мешканця далекої країни Суомі - Йоло Пукі.
Дозволю собі лише кілька ненавязливих порад автору:
Згадка про човен Харона може б була б вельми влучною, якби герой катався на лижах десь у північному причорномор'ї, поблизу розкопок древніх елінських полісів :). Нмд, краще замінити на щось доречніше дбайливо описаному автором карпатському краєвиду.
Ігорю, мені дещо забракло мовного колориту, хоч наратор трохи закидає діалектизмами, але вони тонуть у літературно-наддніпряському мовному каноні.
Катастрофічно розлогої журавлини я не помітив. Нє, воно може і так, якби пані Оксана була господаркою гірського пансіонату, ну там ще з десяток гостей, скоїлося вбивство і Еркюль Пуаро (або ж навіть місс Марпл) проводить розслідування і тоді розповідь наратора викликала б у уславленого детектива сильні підозри. От типу, сер Микола, нема в Карпатах чорної землі, а є виключно глиноземи. Та й лижі типу вас тефлонові, фірми Фішер, не так поводитимуться при падінні, а просто злетять з ноги. І мобілка у вас із цигарками суха-сухісінька. А тому ви, сер Микола, не іздили на лижах з Сікача, а у той час проникли в номер сера Петра, домішали до його гальби пива пальоної горілки, від чого він помер у страшних мученіях і зфальшували заповіт його бабусі щоб заволодіти родинним замком і контрольним пакетом акцій славського деревообробного комбінату.
Однак, позаяк це не англійський детектив, а різдвяна казка, я, як і інші простачки, якось проїхав повз ці вопіющі нестиковки фактичного матеріалу і без потужної оптики шановного Коки самотужки не розгледів цієї підступної розлогої журавлини, що росте на карпатських чорноземах. Нє,я тоже за правду жизні, але ці дрібнички просто не видаються мені такими вже фатальними.
Гарне оповідання, пиши ще.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.026582956314087 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати