Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51565
Рецензій:	96014

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Боротьба з вітряками

(Рецензія на твір: Колись тут була якась дурня, автор: Ольга Мігель)

Шановна, пані Ольго, я прочитав Ваш есей, і не виніс з нього нічого, окрім "маємо що маємо". Це ми і так добре знаємо.
"Молодий ентузіаст, бажаючи принести свіжу думку в прогнилу систему..." і т. д. Ця ситуація характерна для будь-якого суспільства в будь-яку добу. Постсовєцький простір тут не виняток - згадаймо "Хто винен?" Герцена.
"Що ж змінилося?" "Привид радянської системи літає по кабінетах". Ні, привид корупції. Корупції не совєцького парткомовського штибу, а новітньої капіталістичної. Правда, зв'язки старі залишились. Такий собі мутант. Нічого страшного - ще за 16 років він переродиться у суцільного капіталістично-корупційного монстра.
«Але ж зараз все змінилося!» - скажу я. Так навіть проблеми змінилися. Ми пройшли тоталітаризм (і більш туди не повернемось - чим не здобуток?), ледве подолали кучмівський авторитаризм a-la Лукашенко (теж вже минуле) з його ескадронами смерті для неправильних журналістів.
"Этот стон у нас песней зовётся". Де Ви бачили в нас у людей "рожеві окуляри". Маємо завжди при собі боєкомплект: мотузку й мило.
Вибачте за таку реакцію, але якби Ви запропонували хоча б якийсь вихід... А то подібні нарікання чую щодня в тролейбусі. Але там здебільшого пропонують "залізну руку" як панацею.
З повагою, Олег.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043563842773438 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати