Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51624
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Колір неба, автор: Юлія-Ванда Мусаковська)

почну з того, що тематика русалок-потерчат приваблює мене від далеких чамів першого прочитання "Лісовової пісні", а ще трохи як в Покальчука "Озерний вітер". Жодних закидів, навпаки мені здається, що Вам буде цікаво відмітит схоже...
в цілому твір просто шик. прикро, що ГАКівцям здебільшого лінь читати прозу...але не мені, і тим більше не цього разу...
те, як Вам вдається описати воду та дії в ній - вже однака таланту. (Ставок млів у захваті від граційного міцного тіла, хвиля кувойдила волосся русалок, що задивлялися на нього сидячи на дні. Час від часу він пірнав углиб, щоби шукати за гарними камінцями, і хвостаті дівчата зашарівшись пускали йому бісики.)

ну і подруге - те, як Ви підкреслили залишки людяності і відьмакові...(Зазирнули в очі і перелякалися – вони були сині-сині.)

звісно, хотілося б більше про те, що стало із суттю створіння, що читачам був представлений у появі відьмака, після занурення, він лишився собою, так би мовити мислячим створінням. вибачте, якщо питання здасться Вам банальним і свідчитиме про не достатньо глибоке розуміння шикарного тексту, запропанованого до нашої уваги.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026936054229736 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати