Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51553
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: V. Севастополь, автор: Валерія)

Крим дуже різний навіть в природно-кліматичному сенсі, тут тобі пустельні степи, там альпійські луки, а поруч - субтропіки. Так само різний він у часовому вимірі. Коли я був малим, часто їздив у Керч - там було батькове пароплавство. Власне, я й гадав собі, що ледь горбкувата нудна рівнина і є - Крим. Згодом я потрапив у інші його куточки та відкрив іще з десяток кримів - і всі на території одного півострова, який тепер чи то острів, чи то авіаносець. На щастя, мої мандрівки Кримом відбувалися в такому віці, коли ніякий табір мені вже не загрожував, та й закінчилися ті табори здебільшого, - а через те Крим можна було повертати до себе яким хочеш боком, крутити ним, як циган сонцем, доки він, дочекавшись мого запаморочення, повертався сам і вже тим боком, який хотів мені показати він.

Я доволі часто бував там у середені та наприкінці 90-х і на початку 2000-х - і тоді, між іншим, українська мова викликала іншу реакцію. Дехто взагалі не звертав уваги, хтось просто не розумів, як не розумів будь-яку іноземну, та винувато кліпав на мене, очікуючу якогось бодай жестами натяку на сенс, а дехто начебто й лякався та стулював пельку - і жодного ворожого слова в мій бік не лунало. Все це почалося через кілька років, коли Росія почала "здійматися з колін", а Кремль змінив курс, а за ним і ЗМІ. Мова ніколи не винна, завжди винні люди. Але Кремль Кремлем, а ми - теж щось робили або навпаки. За роки незалежності Крим зробився ворожішим до України, ніж був між 50-ми та 90-ми.

Але досить спогадів! - з Кримом я вже звів рахунок, щоправда, рідною мовою, а тут вона не вітається. До Вашого тексту.

Кожна частинка - травма, крім першої, яку тепер, на жаль, я не можу переглянути, аби підтвердити цю тезу. Власне, є така думка, що література тому й виникає, що людині треба позбутися болю або поділитися радістю. Цілком можливо. В цьому переліку травм - або травматичного досвіду - досить логічно почати зі світлої глави, а потім перейти до зламаного світу. Якщо дитинство Едем, то будь-яке дорослішання - через вік або через досвід - це вигнання з Едему.

Головне ж - ця частина виписана краще за ті, де я Вам дорікав деякими проваллями між довершеними періодами. Сподіваюся, що доопрацювання прихованих частин усуне ті проваллячка.

Дещо ще. "А потім Лізу кинуло в жорнова" - Однина "жорно", множина "жорна", у жодному відмінку форми "жорнова" не існує. Мабуть, правильно "кунуло в жорна"

З повагою, Максим

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041079044342041 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати