Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51554
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Намагаючися...

(Рецензія на твір: Чорний мармур, автор: Артур Сіренко)

Для мене то цікавий текст
Чорний мармур (то є прекрасна назва)
«У темних тріщинах ночі
мармур
cпить…»
епіграф Лорки (я люблю Лорку)

Місяць безбородим (чи це настільки необхідне?) Фідієм
–(тире мені здається зайвим)
cкульптором потойбічних Атен
вирізує з чорного мармуру ночі
Сову. (символ богині мудрости та цього міста. ОК)

Серце зимового вітру
стугонить білою кров’ю (зима та біла кров = ОК)
шестикутними голками Неба –
нетутешнього старчика
в якого вкрали золоті монети
зірок
("Люди" - здається зайвим).

У місті (дивному??? подальше прекрасно, тож це слово цілком непотрібне та послаблює),
в якому живуть не люди – опудала,
родичі снігових потвор (is this a bigfoot creature?)
зліплених марно (навряд чи "марно", ми діємо наскільки змога, віршуючи послідовно, убийте слово, пліз)
на очах жовтих вікон
будинків німих(.?)
сова пугикає в простір –

Порожнечу чорну
зимової ночі –
книгу, де пишуть снігом
білим по чорному
пишуть слова крижані
епохи вовків.

Бачиш – ночі стають кришталевими, ("кришталева ніч", ви справді, да, побічно? як ото фашисти?)
Бачиш – вікна згасли як свічки,
а біле мовчання
ріже як хліб
крик(и - літеру на додачу?) сови.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043697834014893 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати