Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Гарна поезія для себе перетворюється в поезію для читача

(Рецензія на твір: я виводжу малюнки стеблиною по піску, автор: Марта Шуст)

Я прихильник того, шоб автор проживав щось у своіх віршах, а не писав "на публіку". Але все ж таки "з турботою про читача", так би мовити :) тут до турботи ще можна допрацювати - за наяаності бажання. Тут кілька ідей. Ближче до ритму четвертоі вашоі строфи, аніж першоі.

я виводитиму стеблиною по піску
малюнки мапи силуети літери
загортатимусь в музику нетривку
і незвідане щось горітиме

у тобі. Твоя тиша - раптова
розчиняється розтікається венами
і нічого не просить .. . крім хіба що усього
і присутність стає сокровенною

ще сьогодні збиралось на дощ нераз
захриплі хмари озивалися громом
самота ховалась по закутках фраз
саме та - добре знайома

мов шовкові слова - невидима нить
заплітається у щоденну розповідь
і кудись заколисаний сум летить
шириться над далеким простором

світіння дерев кольорове уздовж доріг
на накреслених мапах стежки і літери
хто нас на це освятив... прирік?
а незвідане все горітиме

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041954040527344 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати