Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51619
Рецензій:	96041

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Наскільки бачу, шанс є непоганий...

(Рецензія на твір: Нещасливий щасливець, автор: Максим Т)

... надрукуватись. Але в тексті багато сміття.
За (якихось) 40 років капітан Фліндерс встиг на диво багато – він щедро відзначився на картах південних морів, коли (радше сам, а коли ("де") спільно з іншими мореплавцями відкрив безліч островів, заток і проток, (а ще=та) здійснив (цілу) навколоавстралійську подорож. Переказ в(=у)сіх його досягнень викликав би люту(=зайве?) заздрість у багатьох – але тут йтиметься(=ідеться) про прикрощі, яких зазнав цей(=зайве?) видатний моряк і (справжній) лицар (і)з тих, що не знають(-є) ані(=ні) страху, ані(=ні) докору. Так, прикрощі! – саме(=зайве?) стійкість і незворушність перед обличчям лих і небезпек перетворюють чоловіка –(=зайве?) на лицаря. А ще –(=зайве?) скромність: Фліндерс не дав свого(=зайве?) імені жодному відкритому ним географічному об’єкту; як і годиться лицареві, він дозволив вирішувати це нащадкам – і саме тому тепер (його, блін, натомість?) ім’я Фліндерса можна знайти на карті понад 100 разів.

Декому роман «Робінзон Крузо» - просто (якісна) література, а Фліндерсові ця книжка визначила життя. Син успішного хірурга, він отримав освіту, яка також мала б(и) привести його до поважної корпорації медиків, але прочитаний в дитинстві «Робінзон» поставив на тій кар’єрі хрест(а). В 15-річному віці Мет’ю подався до Королівського військово-морського флоту та відтоді все життя поневірявся морями, здебільшого – південними та від метрополії надзвичайно далекими.
Та час від часу доля таки заносила капітана до рідних берегів (хоч у ту епоху мало не кожен берег світу зробився англійцеві рідним). В Англії він познайомився з деякою (не "з деякою" - а з одною) Енн Шаппель (1772–1852); тривала, відзначена нечастими зустрічами дружба переросла в кохання, а кохання – у шлюб, який молодята взяли 17 квітня 1801 року.

А (зайва літера) капітан Фліндерс на той час очолював корабель Її Величності «Інвестігейтор», 334-тонний шлюп 1788 року народження (певно хіба що побудови? Яке там "народження"?). Побудований як суховантаж на ім’я «Фрам», шлюп чесно відпрацював вуглярем 10 років, а потім його доля кардинально змінилася. Судно придбав Королівській флот; шлюп перейменували, відремонтували, захистили всю підводну частину корпусу міддю та перетворили на дослідницьке судно (і саме про цей тип кораблів капітан Кук запевняв, що немає кращого для подорожей та відкриттів). І(зайва літера) влітку 1801 року «Інвестігейтор» під орудою Фліндерса мав відплисти до Австралії – тобто невдовзі по одруженню свого капітана.

Фліндерс дуже добре знав суворі правила Британського адміралтейства: жодних дружин (певно, жінок?) на борту – взагалі (зайве слово?) ніяких, ніколи, за будь-яких обставин. Але ще краще Фліндерс знав, що порушить ті правила; він переправив кохану Енн на борт «Інвестігейтора», та(тут = "але") хтось про те сповістив командування. Фліндерс отримав добрячого прочухана, втім, не думав коритися (не скорився) та будь-що волів забрати Енн із собою до «Зеленого континенту» (так звали тоді Австралію). Переконала його лишень звістка, що нині(зайве?) за непокору його усунуть від командування «Інвестігейтором», а в майбутньому, можливо, будь-яким іншим судном під «Білим прапором» - White Ensign, прапором Королівських ВМС. І(=Тож) 18 липня 1801 року, (всього лише) через 3 місяці після весілля, капітан востаннє поцілував Енн і проклав(=узяв?) курс на Південь.

Подорож тривала (аж?) до червня 1803 року; за цей час Фліндерс відкрив і наніс на карту=мапу?) чимало нового, а корабель (встиг зробитися=став?) цілком непридатним і почав набирати воду із загрозливою швидкістю. Капітан навіть посадив «Інвестігейтора» на мілину, аби під час відпливу залагодити течі, але «кренгування» не допомогло – Фліндерсу ледве (вдалося дістатися=дістався?) Сіднею, де «Інвестігейтор» визнали непридатним для морської служби (unseaworthy).

Капітан був у розпачі; можливо, лорди Адміралтейства вважають, що жінка на борту до біди, але(=аж?) ось воно! – лихо сталося без жінки, та й взагалі – доведіть, що не через те, що він піддався тиску та залишив Енн в(=у)дома, за тисячі й тисячі(зайве повторення?) безжальних миль?! До того ж, і подорож, і дослідження, і картографування – все це не було закінчено; Фліндерс оббігав усі причали Сіднею та околиць, але нічого вартого уваги та придатного – seaworthy – для подальших пригод не знайшов. Нічого не поробиш! – і він знову підкорився долі та 10 серпня 1803 року пасажиром піднявся на борт корабля «Порпез» (Porpoise, морська свиня, різновид дельфіну == "Дельфін" він і є дельфін, не засмучуйте, справді), який прямував до Лондону в супроводі двох інших суден – «Като» і «Бріджуотер».

Вже 17 серпня «Порпез» і «Като» зазнали катастрофи – налетіли на (рифи) Великого(ий) бар’єрного(ий) риф(у) приблизно за 700 миль (1100 км) від Сіднею. Капітан неушкодженого «Бріджоутера» занотував у (судновому) журналі, що два інших судна каравану затонули, ніхто не вижив, та рушив (собі) далі. А тим часом екіпажи(-жі) та пасажири загиблих «Порпеза» та «Като» (з яких насправді загинуло лише троє) самотужки дісталися берега, поставили намети та налаштувалися чекати на порятунок(=порятунку). Але Фліндерс чекати не міг і коритися долі (більше) не хотів, адже на нього вдома чекала кохана Енн, а деінде, по всьому світу – безліч нових відкриттів;(крапка) він узяв вцілілий катер з «Порпеза», кілька добровольців і рушив назад до Сіднею;(крапка) З огляду на мікроскопічні розміри катеру та відстань, що її(зайве слово) треба здолати відкритим морем, вчинок (був) відчайдушно, просто божевільно сміливий.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041198968887329 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати