Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Роман варення, або Валентин і дві Валентини, автор: Natalka Myshkevych)

© Інра Урум, 06-11-2021
Текст здатен живописати будь-який ступінь хаосу, але автор/авторка має бути вище свого тексту, акуратно керувати ним, а не пливти за його течією. В цьому ж тексті, таке моє враження, хитає і авторку, і сам текст, і читачів

Я просто наведу деякі фрагменти, хоча питання, зауваги тут буквально до всього, просто вичленити їх важко – по-окремо вони крихітні, але разом всією масою просто привалюють

Наприклад окремі нитки цього тексту-грибниці, які нікуди не ведуть. Так одна героїня зациклена на своїй дочці, і що? А нічого, весь текст вона буде зациклена геть на иншому, дочка так і не з’явиться. В иншої батько працює на цементному заводі, і до чого це? А ні до чого, де працюють головні герої, неважливо, а от він працює на цементному, і все. Згадка про такий великий і брудний комбінат якось могла б відтінювати дочку цього батька, її незвичайну тендітність чи навпаки смішну претензію на вишуканість, але тут без відтінків

Сам текст місцями зводиться до лабіринту дієслів, подаю приклад трохи скорочено, аби увиразнити:

мама Валентина ПРИНЕСЛА банку варення і через знайомого провідника ПЕРЕДАЛА її Валі – щоб та ВІДВЕЗЛА її сину. Валя банку ВЗЯЛА, але ХОДИТИ й ПЕРЕДАВАТИ ПОГОРДУВАЛА. Щоб позбутися непотрібного гостинця, ПРИВЕЗЛА його Люді.

Всій цій урочистій ході з носінням і передаванням передувала фраза « пішли на хитрощі»

Куди в цій всій складній конструкції мама Валентина принесла банку на самому початку і навіщо взагалі про це згадується, незрозуміло, можливо це теж хитрість. Може, малося на увазі, що їх хитрості ніякі не хитрості, смішні наївні люди, але все разом так плутано, що ця теза якшо й малася на увазі, десь там поміж всім глибоко губиться.

Хотів написати про невмотивованість одного з передостанніх уступів, де посилка гуляє без жодної логіки (логіка там може бути, але взагалі то посилки на пошту возять, або беруть на вокзалі, а не з чужих квартир, тому для непосвяченого читача все зводиться знову до основних дієслів: відвезла, повідомила, отримав – не текст, а поштовий бланк

Але раптом дізнався, що окрім Валентина і Валентини текстом гуляла і просто Валя, і трохи випав в осадок, перевірив – так, там справді була ще й Валя – Валентин, Валентина і Валя – чим відрізняються всі ці три персонажі, окрім суто умовних, таких що ніяк на текст не впливають каплавухістю/багатим, ледь кучерявим волоссям? Нічим, це просто імена з чергуванням певних дієслів. У всіх трьох, мабуть свої окремі функції, але вони зливаються

«А Валентин одружився з жінкою, яка не була ані красивою, ані начитаною, й прожив з нею довге сумне життя.» це єдина справді гарна фраза в усьому тексті, і вона чудова, чому вона єдина у тексті, навіщо після неї знову треба було писати щось неоригінальне?
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.046113014221191 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати