Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51554
Рецензій: 96005

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Цікаво, але не впевнений...

(Рецензія на твір: БУРХЛИВИЙ РІК, автор: Сергій Вікторович)

© козак Голота, 15-10-2021
Рік розпочався авральним завершенням (=авралом?) дипломної роботи. Потім захист, урочисте вручення дипломів. На початку березня всі роз’їхалися по домам(-ах) на останні канікули, щоб(-и) з першого квітня почати трудову діяльність.
Я поїхав до батьків, у робітниче селище біля обласного центру (під обласним центром?). Якось в(ув-)вечері, коли зібралися всі домашні, по телевізору нічого цікавого, молодша сестричка(сестра?) зіграла на піаніно і(та?) проспівала старовинний романс.
‒ Гарно – кажу, - але під гітару це б(и) звучало набагато(значно?) краще. Тільки де ж її взяти!
Я ("й забувся про цю розмову" - скільки знадобилося на те часу?), та якось (коли саме, бо здається минув занадто довгий час?) мати після роботи спитала:
‒ Ти знаєш Сашка Колісника?
‒ Ні, не знаю. (в принципі зайвий відгук).
‒ Це син моєї колеги, він грає на гітарі, у нього їх кілька. Сходи, познайомишся, та й візьмеш гітару.
Я дослухався поради, сходив познайомився, взяв гітару (перелік перетворює героя на маріонетку?). Правда, з романсом нічого путнього не вийшло. Чи то я був поганий акомпаніатор, чи то сестра не вміла співати під чужий акомпанемент (не дуже логічно з усіх боків?). Після такої невдачі, знову пішов до нового знайомого (нового?), щоб(и?) повернути гітару.
‒ Що, вже награвся? – здивувався Сашко.
‒ Та ні, просто нічого не виходить. Сам я співати не вмію, а сестра не вміє співати під мій акомпанемент (слово повторено щабагато разів?).
‒ А давай спробуємо заграти вдвох.
Спробували. ("Вийшло як на мене не погано" - про це зразу буде сказано знову). До кімнати зайшла Сашкова сестра:
‒ А у вас, хлопці, непогано виходить. Давайте ще й заспіваємо.
Заграли та заспівали. В дверях кімнати з’явилася втомлена(?) Сашкова мати:
‒ Гарно! Тільки людям та й мені пора відпочивати. Якщо хочете продовжувати йдіть на вулицю.
Послухалися, пішли на вулицю (повторення?), розташувалися на лавочці біля клубу. Початок березня, холодно, довго не погуляєш. Через декілька днів питаю батька:
‒ Тату, а що зараз у підвалі клубу, де раніше був духовий оркестр?
‒ А нічого. Мідні інструменти (зайве слово?) продали, замість них купили інструменти для вокально-інструментального ансамблю, але з цього нічого не вийшло.
‒ А де зараз ці інструментами? (втретє слово повторено - "а де вони зараз?" Діалог виглядає штучним).
‒ В актовій залі гаража. А навіщо тобі?
‒ Пограти (, разом з - зайве?) з хлопцями.
Наступного дня після обіду батько скомандував:
‒ Збирайся (скільки треба "збиратися " та саме як?), підеш зі мною.
Ми прийшли до гаража і(та?) батько відімкнув двері:
‒ Ось це і є актова зала. Заходь, ось твої інструменти. ("Осьде-но, актова зала та твої інструменти".) Після шостої вечора можеш приводити сюди ("своїх"-зайве слово) друзів. Охорона попереджена ("Охорону попереджено") . – відав ("віддав") мені ключі і(та?) пішов.
Я оглянув кімнату. Доволі простора, затишна, тепла. Стіл, видно для президії, кілька (скільки?) рядів стільців, в кутку ударна установка, електроорган, колонки, підсилювач. На колонках три гітари. Ввечері прийшов в гості до Сашка і запросив його та сестру пограти та поспівати.
‒ Холодно, не хочеться.
‒ Сьогодні буде тепло. (Не бачу сенсу в температурному мотиві).
Так ми стали вечорами збиратись в актовій залі. Не знаю, яким чином(=як) розповсюджуються новини, але за кілька днів створився музичний ансамбль, на репетиції якого приходила молодь.
Якось, коли я збирався йти відчиняти залу, мати несподівано (зайве?) запитала:
‒ Вчора до вас (в компанію=зайве?) приходила Оленка Свириденко?..
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.031116962432861 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати