Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2648
Творів: 49095
Рецензій: 93740

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Мої незграбні 5 копійок

(Рецензія на твір: Якось тихо..., автор: Щєпкін Сергій)

© козак Голота, 13-10-2021
(...це моє хронічне почуття, що я не доходжу до суттєвого в тексті, може бо в голову частіше їм, а не щось інше роблю. Єдине що це - спроба занотувати процес читання. Пробачте, наскільки змога. Мені дуже соромно.)
1. По діагоналі й по верхах наосліп. Приємний мирний текст. Тиша. Ніч. Спокій. Добре мені зараз лягло на стан і час. (Сьогодні бачив велииикий місяць у денному небі, суб"єктивна нитка...).
2. Звична процедура. Анапест (2 + пауза + 3). Вже цікаво (тут є навмисний художній намір). Рима ОК. Ага - двічі ага (куди я досі дивився?) - без (зайвого сміття) пунктуації та великих літер. Який комфортний чистий текст. І хочеться вчитатися, бо я ще ніц не зрозумів і не зфокусувався, бачу.
3. Будемо чіплятися до слів? (бо небагато що вмію, бо знаю про вас тільки текст межи нами, а вірш він же зі слів складається?).
- отже "на душі якось тихо... всі думки позникали...". Споглядальний, медитативний(?) стан. Дещо знайоме, можу викликати (пригадати) в собі. Суттєво спільне, дещо трошки "містичне" (як воно все), такий типу дзен, хіба(?). "якось" тихо - чи це на додачу значить, що стан не зовсім звичний або частий (чи я додаю зайве від себе?
- "в листі шепочеться вітер". Приємно, що вітер типу кублається усередині дерева, ніби наповнює його. Дерево з листя та вітру - це цікаве дерево. "шепочеться" це з кимсь ніби (із листям?) (Або, як людина цинічна кажу, це для втримання метру? Але це не псує.)
- "зійшли до мудріших осель". Я це собі бачу, що в небо. Домальовую зірки. Безпосередній екзіСТАнс, чуттєвий конкат, без "говорилки в голові", як той казав. Додатковий пункт до містики.
- "час" тут складний и дещо суперечливий.Бо його треба "кудись подіти" (типу згаяти?), але він "безперервно несе". Час маніпулює місяцем, але "а до сонця... не тримає признання". День, отже, позачасовий. А це нічне божевілля (я вже скорочуюсь, аби не зліпити "трактат").
- "чокнуте" виникає двічі. Не впевнений у тім.
- "з орхестри". Ви мене дуже потішили. Дякую.
- "і падає крапля остання з того келиха що самовпевнено зветься любов". Цікаво. Це вже все міняє, всю картину. Кінець почуття, стосунків, роману, втямлене прощання, повний гудбай і теде. Цікаво грає "самовпевнено", але я спинюся.
4. Дякую, що подарували мені ммм... годині дві? Це було справді приємно. Пробачте, коли що не так.

- "мирними" словами. Пробачте, коли я здавсь агресивним, я тільки самотній тип, що має спільне зі сказаним...))
- "сказане крутилось і в моїй голові". Це найкоштовніший мені відгук. Дякую щиро.
- "Чай" - це прекрасна метафора. Я не можу (не мушу, не маю) відповісти подібно (бо це знівелює "критику", може?)
- "Ми дійшли до головного. З цього можна щось зрозуміти. Якщо ні - тоді...". Я намагаюся вистрибнути за риски своїх обмежень і вподобань.
- Спасибі.

© анонім (69.115.2.—), 15-10-2021

Дуже важко описати "мирними" словами те, що намагалися зробити Ви, але мені це дуже приємно - все сказане звичайно крутилося і моїй голові і проти нього в мене немає жодного списа.
Відповідатиму як вмію (хоча майже цитатою із однієї книжки), бо це найкращий варіант, інакше буде гірше і неправдиво.
Поезія (та й проза) - це як чай. З дитинства я любив чорний чай з цукром і лимоном. Цей смак в'ївся в тіло як материнське молоко - якщо планувався чай, то повинен був бути і лимон. Одного разу лимонів не було. Після тижня чаю без лимонів я зрозумів (і мене ніхто не міг переконати в іншому), що чай з лимоном і чай без лимона - це абсолютні різниці, тому що раптом з'являється самостійний смак чаю. Са-мос-тій-ний!
І тут же відразу очі повернулися до цукру - а якщо і без нього? Те, що відбувалося далі, було схоже на відкриття калейдоскопу. Виявляється (в це ще досі дехто так і не вірить), що в чорних чаїв бувають різні смаки! І це залежить від ... від багато чого. Тобто пакування схожі за розмірами, оформленням, якщо взяти букви, а не слова, то вони в них теж однакові. А смак різний! Якщо без цукру. І лимона.
Потім пізніше очі повернулися до чаю зеленого. Першим був (мені тоді просто підфортило) блакитний тегуаньінь. Після нього було ще багато зелених (серед них траплялися і фу), а потім був чай білий - привезена з Китаю велика шайба пресованого листя. Його можна було пити один-однісінький, навіть без будь-якого тістечка. Все, що можна було придумати до чаю, йому не пасувало. Це було як відкриття світу заново - якщо чорні чаї калейдоскопи, зелені чаї кінофільми, то білий чай (будь-який білий чай, і це не натяк на білі вірші, просто збіг букв у слово)) - це три-де політ у космос! З часом ці польоти не зникають, якщо не зловживати - одна, максимум дві невеликі чашки на день.
І ось ми дійшли до самого головного. Я й досі інколи п'ю чорний чай з лимоном, він як згадка, як повернення, але якби мені запропонували білий чай тоді, коли я не знав ще чаїв зелених, а пив тільки чорний з лимоном, то він би мені, білий, навряд чи сподобався б. Скоріш за все я сказав би, що в ньому замало смаку і нічого розібрати не можна, навіть колір його не колір чаю, а так - слабенький компотик.

З цього всього, мабуть, можна щось зрозуміти. Якщо ні - тоді це все одно, що пропонувати білий чай людині, яка кохає чорний з лимоном.

Дякую, мені дуже приємно)

:-) Щєпкін

© анонім (31.43.59.—), 13-10-2021

Спасибі, відповім пізніше, бо так просто не можу
:-) Ще не знаю хто

© анонім (31.43.59.—), 13-10-2021

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.66311001777649 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …