Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: І цілитися близькістю в плече, автор: Куделя Оля)

"Хочете спробувати чогось реального? Чіпляйтеся на ГАК!"
Це слоган такий) До нього можна додати ще:
"Буде вам і відверта рецензія, і справжня радість за ваш справді вдалий твір (можливо навіть із заздрістю); і кепкування з насміханнями, і повне ігнорування, причому повне) І все це ніяк не залежить ні від чого, що б ви могли вгадати. Спробуйте!"
Особливо мені таке подобається) Отож):
Хотів написати рецензію відразу як прочитав, позавчора, потім передумав, тепер передумав знов. Бо поки не напишу, Ваш вірш не виходитиме з голови)
Справа в тім, що матеріал для цього вірша взятий з тієї самої площини, звідки й до мене іноді приходять, і це не про зміст, не про ідею, не про самі слова. Це про щось невідоме. А про невідоме, як це не дивно, іноді дуже легко сперечатися)
Насамперед - вірш дуже гарний! Але в ньому багато є того, що не дає його хазяїну піднятися ще вище і глянути на все з тієї висоти, з якої потім не захочеться спускатися)
Перше - слово "довно". Така неуважність не прикрашає нікого, якщо вона тільки не "спеціальна"))
Про "зАвжди" тільки з одним, і саме таким наголосом, говорити не буду) оскільки багато хто вважає "завждИ" теж правильним, але вони, мабуть, не знають, що в цього слова є його рідний брат-близнюк - "завше", і в ньому наголоси не обговорюються. Ну та то таке, близнюків рахувати в особисте)
А от "співставити" - це прокол, помилка. Виправляється дуже легко - "зіставити".
"НезАймане" і "зАймане". Автор хотів "займАне", але тоді потрібно додати ще одну літеру - "займАнне", оскільки тільки в цьому разі авторське право поета на нові слова буде хоч на чомусь базуватися - є слово "займАння", а отже можливе "займАнний", тобто той, якого зайняли або можна займати (до речі, у всіх сенсах цього слова)
Це щодо каліграфії)
По змісту - якщо розділити рядки вірша на плюсові і мінусові, то сильно мінусує другий, оскільки він на самому початку історії, а також сьомий і дев'ятий. У дев'ятому звідкись з'явилася низина, і тут же щезла. Просто мелькнула нізащо ні прО що, і все. Навіщо? Пророче у низині (з будь-яким із значень цього слова)? Дуже сумнівно... Зубаті критикани скажуть - для рими. А яке вірогідніше пояснення, якщо "тут, у низині", а не деинде.
У сьомому чуже слово "чужим". Звідки вони взялися, чужі? При чому тут чужі? Це ж не інопланетяни? Може инші? Це дуже модне нині слово, і воно мені теж подобається, хоча й не зАвжди) Принаймні москалі від нього аж киплять))
До чужих у сьомому рядку доєднується ще одна суперечка - і більшого чужим не повторити - як можна повторити, але ще більше? Це вже буде або не повтор, або не буде більше. Саме така думка з'являється, а те що з'явилося, як відомо, нікуди не зникає)
І в другому рядку якийсь кавардак) Якщо цілити коханням по мішені, то це означає, що заради тієї мішені, що б то не було - гроші, робота, чи щось инше, ти можеш вбити кохання? Саме кохання, а не якусь там прив'язаність чи уподобання, чи "вона така сексуальна". Саме це хотів сказати автор? Я не проти, але ... на мою думку це належить до тієї категорії, яка не обговорюється, особливо на таких високих нотах, у віршах високого штибу. Це приблизно все одно (на мою, знову ж, думку), що згадати у вірші, що не ватро йти до коханої з немитими пахвами. До того ж слова "цілитися" повторюються, що зовсім не дуже...
Так як вірш закінчується на "і - і" (початки останніх рядків), то і початок вірша на "і - і" повинен виглядати не кепсько), десь на кшталт - І цілитися близькістю в плече І не тягти кохання із кишені)
Ну і раз я вже такий розумний) із своїми зауваженнями, то ось десь так мав би виглядати вірш, на який би особисто я (а це ще нічогісінько не значить); сказав: "Просто супер!"

І цілитися близькістю в плече
І не тягти кохання із кишені
Заплутати безодню із м'ячем
Шукати самоти в дитячій жмені
І це змогли мов час полин стоїть
Самотністю зірок упоїть очі
Повтором незапам'ятних століть
А сік стікає з губ від ягід вовчих
Бо все пророче десь на низині
Незаймане й давно всіма займанне
І буде теж всіляко і мені
І ягоди і сповіді на зламі

Супер! Просто супер!
Дякую за насолоду!)
Бажаю Вам натхнення у розорюванні тієї площини, про яку казав))
І не забувайтеся - існують ще й инші площини)
:-) Щєпкін

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042571067810059 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати