Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Нектар, автор: Білоозерянська Чайка)

"Нектар зі скрипки музикою стік" - якщо хтось скаже, що скрипка була зроблена зі свіжого дерева - особисто я нічого заперечити не зможу)

"Йшов втомленими, як і ми, снігами" - збіг приголосних + питання: які ми? І чому снігами? Ще й втомленими?

"Залишив в неповторних..." - ще гірший збіг тих самих приголосних + цей наголос "залИшив", я уникаю такого, оскільки бачу в такому наголосі поняття "лИхо", краще вже "залишИв"

"густе тепло, що не забути вік" - може "ввік"? Бо так постає запитання: чий вік? Того хто написав, чи того хто читає? Той хто читає подумає, що того, хто написав. А ввік - це зовсім по-іншому.

"шкодує все
за втраченим
скрипаль…" - навіщо східці? + оце "все" - це слово-паразит, воно тут лиш тому, що потрібно зайняти місце для розміру. Якби було "Скрипаль за втраченим все шкодує" - тоді так, а перетасовування слів на поетичний манір викривлює зміст до невпізнаваності.

Можливо потрібно знати якусь історію, щоб правильно оцінити цей вірш, але слова "почуттів п'янкий нектар " зовсім заводять в якусь таїну. Можливо, так хотів автор.

Дозволяю не дякувати) якщо що - передавайте Лесею) старався ніби для себе.
:-) Щєпкін

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.028844833374023 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати