Русизми – це велика проблема. Вони забруднюють мову, ріжуть вухо і призводять до того, що питомі українські слова не вживаються, а, значить, забуваються, в результаті мова збіднюється. Тому багато хто вважає українську мову біднішою за російську, бо у російській мові потрібні слова є, а в українській їх начебто немає. Це, як ми бачимо, виростає у проблему політичну.
Русизми: клітчаста сорочка—картата сорочка, мурликаючи -- тут—мугикаючи, носки --шкарпетки, вводного -- вступного, крошений – мелений, подрібнений, представив гостя, -- відрекомендував гостя, скрипуча -- рипуча, потиснув плечами—стенув (стинув) плечима, гостинна (кімната) – вітальня.
Апостроф є дуже важливим знаком в українській мові, тому якщо у вас не працює клавіша (розїхалися, кавярню, вязаних, деревяна, інтервю, зїли), треба це пояснити читачеві на початку.
Просто помилки: вседисущні -- всюдисущі , всеж – все ж, першому ліпшому (потрібний дефіс), пост-радянським (дефіс непотрібний).
пристосуватися десь ближче до перехрестя – прилаштуватись десь ближче до перехрестя
почала стала поруч з гостем -- ?
Треба звернути увагу також на розділові знаки.
Дякую Вікторія. Деякі поради на цьому форумі вже починають суперечити одна одній :) Але це всеодно важливо. що мені тут кажуть. Я всеж за більше деталей, більше роботи для уяви читача, менше водіння читача за руку. Проблема глибокого розколу між лівою укр меншістю в Канаді і правою консервативною більшістю є. Мій Шарій лише зачепив злегку це, я не готовий як автор копати це глибше. Русизми (бажано було б приклад) певно є, але я не вважаю це великою проблемою, так само як не вважаю, що канадизми були б проблемою чи перевагою. Ще раз велике дяк.
