Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Руда проза

(Рецензія на твір: До Бога, автор: Світлана)

Почну з того, що сам твір вражає метафорами, відчувається внутрішня глибока мелодика, яка, однак, місцями пропадає, при натиканні на підводні рифи русизмів...

1. "Візьми мого життя
Огарок безпорадний,"

Тут вжитий "Огарок" явно є похідним від російського "Огарок", а той, у свою чергу, - від "гарь", тобто українською "кіптява".
На жаль, у деяких словниках це слово перекладається із російської без зімін, але є і варіанти, "недопалок" і "згарок". Якщо вжити "недопалок", то доведеться наступне слово "безпорадний" нечемно вкоротити, наприклад "безладний". А, якщо вжити "згарок", то усе залишиться, як є :)

2. "Навчай мою руду" - це мене зацікавило найбільше, якась недописана еротика. Бог усе бачить, і еротику також, може "навчай мене руду"?

3. "Існуй у ламаних
Моїх спустошених долонь..."

У ламаних кому / чому ? Пальцях? Дотиках? Хоча, як можна дотики зламати? Лініях? Згинах?
Поетично-метафорично тут би звучало "спустошеннях"...

Якщо цей твір доопрацювати, він виграватиме прекрасними барвами :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.02777099609375 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати