Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51625
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Свічадо, автор: Білоозерянська Чайка)

я не знавчиня всяких хитромудрих назв римування. типу рондо, тріолетів, секстин... трохи знаю про сонет, і все.
римую " на слух" тому щодо побудови цих всіх премудрих комбінацій не можу дискутувати чи критикувати можу лише порівняти оригінальний вірш з тим, що вичитала в неті.
Вікіпедія говорить про секстину таке:
"Сексти́на, або секстет (італ. sextina, від лат. sex — шість) — строфа із шести рядків подовженого (п'ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається із чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням за схемою: абабвв, досить поширена в українській поезії:

Щодень гостріші лінії руки, ………….а
Темніше — восковіюче обличчя. …..б
І голос твій уже такий слабкий, ……..а
Неначе він доходить з потойбіччя. …б
Гарячим болем спалені уста, ……….в
А в узголов'ї — чорна тінь хреста. …в (Ігор Качуровський).
Подеколи у секстині вживається римування за схемою абабаб («Слово про рідну матір» М. Рильського) чи аббааб:

Чи зумієш ти кохати, ………а
Щоб за все, про все забути, б
Щоб усі зірвати пути, ………б
Щоб усі зламати ґрати? ……а
Чи зумієш ти літати, ………..а
Щоб зі мною в парі бути? ….б (М. Вороний).
Трапляються секстини, побудовані за принципом тернарного римування (аабввб).

Винахідником секстини вважають трубадура Арнаута Даніеля.

Різноманітні схеми римування секстини набули поширення в провансальській поезії трубадурів і розвинулись в середньовічній італійській поезії, зазнавши у процесі еволюції певних модифікацій.

мій вірш, виглядає, римований "тернарно". Давайте розглянемо Ваш.
отже, з визначення секстина це певний порядок римування рядків які мають однакову к-сть складів. Ваш вірш має різну. тому навряд чи його можна назвати секстиною.

На сонну воду
тихо ронить перли
медова врода
в хвилях самоти.
З небес доріжка – це її листи…
Кохання сум у почуттях завмерлих…

Любов зіткали
з місячного світла
та на поталу
хмарам віддали –
ті забруднили в чорноту смоли –
Селена від тих плям уся поблідла…

Блиском нефриту
на озерній гладі
красу розбиту
сумом огорта…
Та пише сріблом вічного листа –
Кохання відбивається в свічаді…

я тут склала Ваш вірш так, щоб рядки мали однакову к-сть складів:

На сонну воду тихо ронить перли
медова врода в хвилях самоти.
На сонну воду тихо ронить перли
медова врода в хвилях самоти.
З небес доріжка – це її листи…
Кохання сум у почуттях завмерлих…

Любов зіткали з місячного світла
та на поталу хмарам віддали –
ті забруднили в чорноту смоли –
Селена від тих плям уся поблідла…

Блиском нефриту на озерній гладі
красу розбиту сумом огорта…
Та пише сріблом вічного листа –
Кохання відбивається в свічаді…

Кохання сум у почуттях завмерлих…

Любов зіткали з місячного світла
та на поталу хмарам віддали –
ті забруднили в чорноту смоли –
Селена від тих плям уся поблідла…

Блиском нефриту на озерній гладі
красу розбиту сумом огорта…
Та пише сріблом вічного листа –
Кохання відбивається в свічаді…

вийшов звичайний вірш з внутрішніми римами в 1 і 2 рядках кожної строфи.
але знову ж таки, я в цьому не спец, може інші, фаховіші рецензенти, скажуть з цього приводу щось вагоміше .

тепер по
самому тексту:
якщо читати вірш в певному ритмі, слово "Блиском" прочитується " БлискОм", отже виходить неправильний наголос.

за змістом мені вірщ трохи незрозумілий: чия ця медова врода?На сонну воду тихо ронить перли
медова врода в хвилях самоти.
З небес доріжка – це її листи… - про які листи мова? щойно вона ронила перли, а вже якась доріжка, що є листами.
далі: " Любов зіткали з місячного світла" - хто зіткав?
"Селена від тих плям уся поблідла…" - щойно хмари забруднили смолою любов. до чого тут Селена?

"Блиском нефриту на озерній гладі
красу розбиту сумом огорта…" - то розбиту красу чим огортає: блиском нефриту чи сумом? і яку красу розбито і чому розбито? в попередніх рядках про розбиття краси нічого не сказано.
і тут же ж "Та пише сріблом вічного листа " - розбита краса пише срібного листа. в 1 стовпчику вона ніби листи писала - в множині і була н розбитою, а медовою.

я так розумію, що краса медова - це місяць? але дійшла до цього після прочитання останнього стовпчика. з першого неясно. ну і якщо місяць медовий, тобто жовтий, то і доріжку дає золоту а не срібну. це про "сріблом пише". срібну дає лише блідий, білий чи ледь жовтий.

і ще: особисто я не люблю усічених дієслів. ніколи їх не використовую. це звучить несучасно і до усіченого легше підібрати риму.

ось така вийшла типу критика :). але т о суто моє суб1єктивне бачення, тож не надто переймайтеся))

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042088031768799 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати