Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Лінія часу 13, автор: Сергій Рєпін)

© Інра Урум, 27-12-2020
Перші дев’ять речень це якесь свято динамічності: заревли сирени, накинувши амуніцію, застібаючи на ходу парашут, скочив на крило, поряд до свого Гайдамака вже забирався Ворожейкін, вгорі висять зелені ракети (і це дуже гарна перебивка для увиразнення загального тла картини) далі – сигнал, проносяться сірі літаки, а це значить.., вируливши, розбіглися, злетіли.. метушяться навколо зенітники..

А вже десяте речення настільки дисонує своїм офіціозом «..літаки ВПС не мали конкретного завдання по відбиттю авіанальоту – це було функцією ППО», наскільки це взагалі можливо – і до комічного ефекту не дотягує тільки тому, що автор явно нічого комічного тут не планував. Але


Там би я справді не завадила певна перебивка темпу – читачам дух перевести, але отакі вкраплення – це просто якісь зажовування тексту, і вони у вас регулярно, на жаль, трапляються
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.044974803924561 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати