Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Морітао, автор: Василевий тато)

Я теж люблю все разом в одному творі намішати, але у вас в цьому тексті воно якось недомішаним лишається - є розмова-випивання, є проблеми в особистому житті героя, є питання писати-неписати і нарешті сварка персонажів, а ще - шикарні описи закусювання, хрумкання, але все разом не тримається, не творить єдиного, цільного тексту. А ще пряма мова героїв, я б її взагалі змінив на непряме мовлення, спробував би геть інший стиль подачі. Тому що у вас пряма мова виходить така правильна, літературна, аж до протилежної природному мовленню, наче не люди говорять, а камінці у роті перекочуються - чистенькі, поліровані, але камінці. Я не про лексику, добір слів і все таке, а про саму будову фраз,, на кшталт "- То проходь! Чи мо` забув де хвіртка? Там не замкнено - я зараз теж підійду". Наче ж і мо і то, а не звучить - ну хто в "я зараз підійду", вставлятиме слово "теж" - наче ідеться не про двох людей тут і зараз, а про цілу компанію, чи про подію десь на відстані, куди справді можна "теж" підійти? нюанс, але.
Це про мовлення, а сам текст - в ньому всі частини мають працювати спільно, одне одного підсилюючи, на якусь одну мету. А в вас замість художнього тексту виходить окремий епізод, уламок життя.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.034403800964355 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати