Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Трошки підкориговано, нібито

(Рецензія на твір: ПАМ'ЯТНИК, автор: Варел Лозовий)

Я монумента спорудив собі в Фейсбуці,
йому миттєвости стежини заростуть,
він без довбешки, та обламані є руці,
та квіти хрін йому коли-то покладуть.

Ба ні, не весь я дуба дам - кавалок моцний
деревини трембітою здійме потужний гук -
й славетний буду я, шукає поки рими
бодай один-то віршомаз-пиздюк.

І чутка по Гуцульщині великій
про мене шугоне й стіхи читать
почне і гордий пан куцап, і нині дикий
шахтар і впертий френд степів, кримчак.

І буду довго тим приязний я загалу,
що емпатичні стани кобзою збудив,
що в наш гівняний час лишався лібералом
й вар’ятів та безхатченків жалів.

Волінню неба, музо, підкорися,
забий на лаври, премії й фігню.
Хвальба чи наклеп – то єдиний хрін, Орисе**!
І блазня присуди дурні.

* Останній рядок не ваш, а процитовано
з класичного перекладу Миколи Зерова

**
Орися - це ім"я додано з мого боку суто задля рими. Мій брат намагався так назвати свою дитину. Я вважаю досі це приємним. Завважте на це.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.028424978256226 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати