Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51565
Рецензій:	96014

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: А в мене сьогодні празник..., автор: Щєпкін Сергій)

Початок -- інтригуюче-шокуючий. А взагалі -- цілком реалістична історія. Я також знаю таку, може, навіть дві, ще з радянських часів. Першу знаю більш-менш детально. Сім’я, живуть у райцентрі. Чоловік має бронхіальну астму, не працює, майже завжди – у депресії. Троє дітей, яких треба ставити на ноги. Дружина починає їздити спекулювати, втягується, часто залишає чоловіка самого, це його ображає. Він вішається – щоб знала. Якщо він думав, що цим її провчить, то, мабуть, помилився. Коли я бачила її востаннє, вона була така сама моторна, ділова й балакуча, як завжди. Заробляла тепер гроші для онуків, яких він так і не побачив. Я не знаю, яку можна вилучити з цього мораль. Автор, однак, робить свій загадковий висновок («є люди на білім світі»), і цим залишає читача у повній невідомості – що він мав на увазіі? Здогад, звичайно, є, і на цю тему можна сперечатись, але тільки тоді, коли у творі буде хоча б якась спроба психологічного аналізу. Скажімо, маємо два різних типи особистостей. Одна людина залежна від іншої і повна страху бути покинутою. Питання: чи повинна друга людина пожертвувати собою заради першої, залишаючись поруч із нею назавжди? Можливе й інше бачення, але треба його обгрунтувати, інакше оповідання перетворюється на анекдот (не той, який смішний, а той, який – коротка розповідь про життєвий випадок).
«Празник» -- знайоме слово,часто чула по селах. Так само, як і «празникувати».
З повагою, Вікторія

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026241064071655 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати