Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51553
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

своєю теплою ногою до ноги

(Рецензія на твір: НЕДІЛЯ ч.1, автор: U96)

Мені важко створити відгук на прозу. Пробачте, тільки вчуся. Спробую коротко.
Як то каже сайт: "Здєсь ви найдьотє слово "благастний" на украінском язикє. Надєємся, ето паможет вам улучьшить свой украінскій язик. = милостивий".
***
"Благосна" (згори зазначено) знемога заповнювала все (зайве!) тіло по вінця. Воно все (знову зайве!) розчинилося, змішалося з навколишнім (=довкіллям?), його (зайве?) межі не відчувалися, розпізнати їх перехрестя і зіткнення ("між собою" = канью панятно!) було неможливо. Від кінчиків ніг (що це ще за "кінчики ніг"?), що з’єдналися з безкінечністю десь далеко-далеко (чому двічі?) внизу, в якомусь (зайве?) проваллі, і аж до вух і очей не можна було вгадати, де рука, де нога (де рука, нога... зайве?) і як вони повернуті (про що ви ліпите?). Лише "верх голови" (=маківка? ) відчувався "незрозуміло чим" (знову ніщо не зрозуміле?). Якась (знову ніщо не зрозуміле?) дивовижна речовина, непоясненна словами субстанція (у вас, ауторе, туман у голові?), що заповнювала той верх, спочатку злегка надавлювала, а потім почала ледь помітно більшати (ледь помітно побільшала, тощо...), розширюватися, звідусіль і в усі боки розповсюджуватись, розтікатися, і врешті-решт (чому не просто "врешті"?) натрапила на очі (???). Але це ще не було очима (???), воно просто було чимось (знову ніщо не зрозуміле?), що першим прийняло з’яву початкових ознак того, що називають свідомістю. Новоявлена свідомість ізсередини дивилася на заплющені повіки (=дивилася В повіки, суто візуально?) і могла (лише трохи) поворухнутися в якийсь бік (знову ніщо вам не зрозуміле?), але потім, (повністю) мимовільно, плавно і повільно поверталася (назад, куди ще?), до своєї (а не чужої та зайвої?) середини, у врівноважений стан.
***
У вас немає поки що ні сюжету, ні персонажів.
У вас немає (як мені здається) навіть мови.
Давайте посперечаймося...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.025995016098022 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати