Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2623
Творів: 47908
Рецензій: 92719

Наша кнопка

Код:



Рецензії

своєю теплою ногою до ноги

(Рецензія на твір: НЕДІЛЯ ч.1, автор: U96)

© козак Голота, 03-09-2020
Мені важко створити відгук на прозу. Пробачте, тільки вчуся. Спробую коротко.
Як то каже сайт: "Здєсь ви найдьотє слово "благастний" на украінском язикє. Надєємся, ето паможет вам улучьшить свой украінскій язик. = милостивий".
***
"Благосна" (згори зазначено) знемога заповнювала все (зайве!) тіло по вінця. Воно все (знову зайве!) розчинилося, змішалося з навколишнім (=довкіллям?), його (зайве?) межі не відчувалися, розпізнати їх перехрестя і зіткнення ("між собою" = канью панятно!) було неможливо. Від кінчиків ніг (що це ще за "кінчики ніг"?), що з’єдналися з безкінечністю десь далеко-далеко (чому двічі?) внизу, в якомусь (зайве?) проваллі, і аж до вух і очей не можна було вгадати, де рука, де нога (де рука, нога... зайве?) і як вони повернуті (про що ви ліпите?). Лише "верх голови" (=маківка? ) відчувався "незрозуміло чим" (знову ніщо не зрозуміле?). Якась (знову ніщо не зрозуміле?) дивовижна речовина, непоясненна словами субстанція (у вас, ауторе, туман у голові?), що заповнювала той верх, спочатку злегка надавлювала, а потім почала ледь помітно більшати (ледь помітно побільшала, тощо...), розширюватися, звідусіль і в усі боки розповсюджуватись, розтікатися, і врешті-решт (чому не просто "врешті"?) натрапила на очі (???). Але це ще не було очима (???), воно просто було чимось (знову ніщо не зрозуміле?), що першим прийняло з’яву початкових ознак того, що називають свідомістю. Новоявлена свідомість ізсередини дивилася на заплющені повіки (=дивилася В повіки, суто візуально?) і могла (лише трохи) поворухнутися в якийсь бік (знову ніщо вам не зрозуміле?), але потім, (повністю) мимовільно, плавно і повільно поверталася (назад, куди ще?), до своєї (а не чужої та зайвої?) середини, у врівноважений стан.
***
У вас немає поки що ні сюжету, ні персонажів.
У вас немає (як мені здається) навіть мови.
Давайте посперечаймося...

Величезне дякую за невимовну насолоду! Це як свіжий м'який хліб до будь-якої ковбаси, коли їсти хочеться, це як... великий тріскучий кавун із льоху, коли пити хочеться...

© U96, 04-09-2020

Якщо цього не станеться, то зміна подій призведе до іншіх нащадків. Наостанок нагадаю, Дюма перетворив на героїв нероб і пєяниць. :)
u53

© анонім (68.196.208.—), 03-09-2020

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.6851761341095 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …