Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51589
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Мережані дулі

(Рецензія на твір: Мережані кулі (уривок), автор: Ірина)

До вечірніх сутінок ще далеко, а замість залізничних шляхів і дівчиськ - гулка автострада і Ганна Іванівна. Час липкою масою розтікається по склу, десь поряд тарганами шурхотять чутки, займаються і гаснуть суперечки, з першого поверху віє несправним туалетом. Можливо, так пахне Фейсбук? Чи, щоби його понюхати, треба, немов тій Люсі із фільму Бессона, прокачати свій мозок і отримати здатність відчувати і чути радіохвилі? Чи, може, Фейсбук пахне дезодорантом Цукерберга? Він не знав відповіді про це, бо вже пірнув у теплі хвилі ностальгії, це краще, ніж працювати і слухати історії про чужих псів... Скільки він вже тут? Складно сказати напевно, але точно давно. Він заплющив очі і в голові виник чіткий результат роботи за всі ті роки: довгі цифри, високі стоси дрібно списаного паперу і купи спалених нервів, які тепер лежали темною купою і дотлівали... Що він за це отримав? Яка нагорода?
"Вам тут принесли дещо...". Голос колежанки вивів його зі ступору. Він розплющив очі і побачив перед собою невеличку коробку з приклеєним папірцем, на якому шрифтом Calibri було написано: "За відмінну роботу". Тремтячими руками він відкрив коробку і завмер... Перед ним лежала винагорода, працівнику, котрий віддав себе всього без жалю. У коробці лежали дулі. Красиві мережані дулі. Він був радий. Спека тільки наростала, тому він взяв пульт і ввімкнув кондиціонер...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04029107093811 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати