Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51625
Рецензій: 96047

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Вибачте мене, будь ласка

(Рецензія на твір: Мережані кулі (уривок), автор: Ірина)

© Щєпкін Сергій, 26-08-2020
Прочитав попередню рецензію – все зрозуміло.
Почав читати твір – нічого не зрозуміло.
Що саме незрозуміло?
1. «Вечірні сутінки за вікном доганяють поїзд по залізничних шляхах,» - може «доганяють поїзди»?, бо якось тут не суміщається однина з множиною, уява уявляє одне, а текст каже трішки по-іншому.
2. «Сонце сідає начервоно, обіцяючи назавтра вітри.» - я розумію виправдання живою мовою, авторською придумкою, але коли вони, два слова «начервоно» і «назавтра» поряд, це ставить зайві незручності у сприйнятті, якийсь невеличкий тинок наперед, по коліна, переступити можна, але все ж…
3. «вривається до плацкарту» - правильно «плацкарта», а не «плацкарт», отже вривається до кого? До чого? – до плацкарти, а не до плацкарту. «До плацкарту» - це так бабусі у вагоні говорять. (про живу мову пам’ятаю))
4. «Глибокий вечір в поїзді пахне фейсбуком, напівсном, пивом і таранькою.» - згоден зрозуміти як пахне фейсбук, як пахне напівсон, а от твердження автора, що пахне таранькою – не розумію. Може в’яленою (чи копченою) рибою пахне? Твердити, що пахне таранькою можна лише тоді, коли ту тараньку засвідчиш своїми очима, що то саме таранька, а не лящ, тому що пахнуть вони однаково. Але тоді ламається вся картина намальованого сприйняття: до фейсбуку, напівсну і тараньки не можна приліпити одне й те саме значення слова «пахне», це те саме, коли сказати: «Мені дуже смакує плов з базиліком і оперета»
5. «бідкається за країну і політиків, за політиків і країну, за ціни, за збіжжя, за сусідів,» - може краще всі «за» замінити на «про»? «бідкається про країну і політиків, про політиків і країну, про ціни, про збіжжя, про сусідів,», бо прийменник «за» найбільше сприймається як «за когось», «замість когось». Коли скажеш: «Я бідкаюся за тебе», то можна зрозуміти, що я бідкаюся замість тебе; а коли скажеш: «я бідкаюся про тебе» - то такого вже не подумаєш. Може я сильно перебільшую, але мені так сильно здається.
6. «під ноги великими осколками» - осколки є суто наші, рідніші, і такі, що до них не докопаєшся – скалки, уламки. Ні словник Голоскевича, ні словник Грінченка слова «осколок» не містять. Про живу мову пам’ятаю.
7. «Летить попри неї луною цокання годинника від ратуші до лінії сходу сонця.» - може краще так: «Луна від цокання годинника летить попри неї з ратуші до лінії сходу сонця.»? І тоді, як на мене, зникає непорозуміння, хто саме і чим попри неї летить.
8. «видряпувалася вище на полонину розглядала місто, що видавалося їй згори застиглим монументом з дахів та вікон,» - або після «полонину» кома потрібна, або змінити закінчення «розглядала» на «розглядати». І далі – «що видавалося їй згори застиглим монументом з дахів та вікон,» - може потрібно після «монументом» поставити кому і додати слово «зробленим»?
Я би написав так: «видряпувалася вище на полонину, розглядала місто, що видавалося їй згори застиглим монументом, висіченим із дахів та вікон,»
9. «Спостерігала, як хмари оповивають собою сосни і гостроверхі ялини. Як полуденне сонце зазирає просто в зіниці, й хотілося обійнятися з обрієм.» Якби це був учнівський твір, я би виправив так: «Спостерігала, як хмари оповивають собою сосни і гостроверхі ялини, як полуденне сонце зазирає просто в зіниці, - і хотілося обійнятися з обрієм.», тому що окремо взяте речення «Як полуденне сонце зазирає просто в зіниці, й хотілося обійнятися з обрієм.» містить помилку, про яку не варто і говорити.
10. «ніби обзираючи прибульців, що за одні і що їм тут треба.» - що ТО за одні. А слово «обзирати» містить якийсь негатив, який дуже подібно звучить до слова … ну Ви зрозуміли)
11. Вибачте мене великодушно, але далі не читав, тільки кинув оком – і більше зауважень ніби не знайшов, оце тільки напружило: «Відполіроване чужими тілами дерево лави обіймає стан.»
Як може дерево лави обійняти стан? Відповідаю: уявно, тому що в реченні є «чужі тіла», які сиділи на тій лаві і які в уяві ГГ можуть обійняти через лаву. Отже, варто таки на сповідь, про яку двома рядками попереду.
12. Ще не зрозумів – до чого іншомовні вставки? Двадцять п’ятий кадр? Чи щось інше? Про тринадцяте зауваження не буду – погана прикмета) Замість того просто запитаю, враховуючи знання, почерпнуті з попередньої рецензії – якщо твір написаний давно, то невже ні Ви, і ніхто інший не подумали і не запитали про те, про що запитую я?
Відчуваю себе тим, кого навколишні можуть назвати дебілом.
Вибачте ще раз
З повагою
:-) Щєпкін, інопланетянин
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.043168783187866 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати