Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Звіриний оскал світового сіонизму

(Рецензія на твір: Жовтень, автор: Ганна Осадко)

Що мені в цьому тексті видається найцікавішим і найважливішим, так це описання смерті хасида єврейської національності. З огляду на слова „монетка валідолу під язик” можна було б подумати, що смерть оного послідовника ребе Бен Елізера наступила внаслідок серцевого нападу.

Але ні! Правда – страшніша. В другій частині твору обрізаний добродій цитує слова Ісуса Христа, що Він їх сказав під час молитви в Гетсиманському саді: „Нехай омине мене ця чаша”. А тепер подумайте, шановні читачі, з якої такої радості юдей буде цитувати засновника християнської віри? Відповідь тільки одна: цей хасид сам прийняв Ісуса Христа в своєму серці як особистого Спасителя, покаявся в гріхах своїх і став повноправним членом канонічної християнської церкви.

Але чому ж він цитує саме слова молитви про чашу? Якої чаші страждань хоче уникнути він? Відповідь дає авторка в третій – найпотужніжій – частині віршу, де загальний тривожний настрій твору досягає свого апогею. Страшну картину малює вона. Мовчки зайдуть євреї у дім ліричного героя, свого колишнього одновірця. Мовчки сядуть за його стіл в той час, як він, знесилений від постійної нервової напруги, від постійного очікування смертельної помсти за перехід в істинну віру, сидітиме в куточку кімнати, притулившись до батареї, немов шукаючи там останнього порятунку. І, наче глузуючи з нещасного, звернуться нелюді до нього лагідним: „Шалом, синочку втомлений, шалом...” О, таке звертання схоже на поцілунок Юди! Вони запалять свічки, готуючись до кривавого шабашу... вибачайте, шабату, і – наш герой вмре. Бузувіри замішають тісто на його крові і на крові християнських немовлят, спечуть мацу, і будуть їсти її наступного дня, у шабат, голосно плямкаючи своїми жирними єврейськими губами.

Тільки рано радіють кати! Цей похмурий сценарій авторка описує, використовуючи не минулий, не теперішній, але майбутній час! Це значить, що іще є надія зупинити кривавий ритуал! Встаньмо ж всі, як один, на боротьбу зі світовим сіонизмом! Не дамо пропасти душам християнським! Записуймось в Союз Русскаго Народа (С.Ру.Н)! За Святую Русь (За С.Русь)!

Реєстрацію нових СРуНівців і збір членських внесків здійснюю я,

Михайло Карповий

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043802976608276 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати